Спецпроект

Тернопіль заборонив червоні прапори

Тернопільська міська рада заборонила розміщення радянської символіки на державних установах і комунальних підприємствах міста.

Відповідне рішення було ухвалене 8 квітня на сьомій сесії Тернопільської міської ради, повідомляє УНІАН.

"Українці повинні відзначати свята без символіки неіснуючої країни. Вшановувати пам‘ять загиблих, класти квіти до пам‘ятників можна з українськими прапорами, а не з червоними прапорами імперії, яка призвела до загибелі мільйонів українців", - сказав, коментуючи це рішення, міський голова Сергій Надал.

Як відомо, раніше Житомирська обласна рада, Одеська та Севастопольська міськради схвалили використання копій "Прапора Перемоги" під час заходів із вшанування пам`яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні.

Кілька днів тому Львівська облрада звернулася до ВР і згаданих вище місцевих рад із заявою про неприпустимість вивішення червоних прапорів на адміністративних будівлях.

У березні 2011 року група нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєструвала у ВР проект закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Документ зобов'язує органи влади та інші державні установи вивішувати на 9 травня "Прапор Перемоги".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".