Спецпроект

Як радянський агітпроп цензурував "неправильних" космонавтів. ФОТО

Радянська пропаганда ретушувала кадри загону радянських космонавтів, прибираючи звідти фотографії опальних або мертвих людей.

Про це повідомляє американський журнал Wired.

"Початковий тріумф СРСР у космічній гонці дещо нівелюється фальсифікаціями, які супроводжували ці досягнення, - пише дописувач журналу Джеймс Оберґ, колишній науковець Центру управління польотами НАСА у Г'юстоні і фанат радянської космічної програми. - Прикладом такої фальсифікації є серія ретушованих фотографій, які побачили світ у 1970-х".

На думку Оберґа, виявити цензуру було неважко, оскільки через велику кількість замальованих облич особи, відповідальні за інформаційну політику в СРСР, самі заплуталися, яку версію правди вони давали назовні.

Колекціонуючи все, пов'язане з космонавтами СРСР, науковець раптом побачив, що частина фотографій відрізняється.

Після історичного польоту Гагаріна (50-річний ювілей цієї події світ святкував кілька днів тому) групу космонавтів запросили на відпочинок до Сочі. Там вони сфотографувалися - разом із Сергієм Корольовим. Знімки вважалися секретом, в першу чергу через те, що прізвище генерального конструктора було в СРСР таємницею аж до смерті Сергія Павловича

На цій легендарній фотці зображено "голову" радянської ракетної програми - Сергія Корольова, ліворуч від якого сидять двоє наставників. Решта - це шестеро перших у загоні космонавтів.

Єдиний у формі - Юрій Гагарін, решта у неформальних спортивних костюмах.

 А на цій фотці людина за спинами Корольова й Гагаріна грубо заретушована

"Протягом років я збирав фото космонавтів, - згадує Оберґ. - І разом із усвідомленням масштабів радянської брехнів мені хотілося вияснити правду в цій історії".

Це ж фото, тільки замість ретуші тепер акуратно домальовано трояндовий кущ. Зате - як і на інших фотках - не заретушовані пальці вирізаного космонавта на плечі його сусіда праворуч

В часи Горбачовської гласності радянські журналісти самі взялися за розслідування. Виявилося, що цензуровані особи були виключені з загону, так і не ставши космонавтами - або через погану поведінку, або через інші обставини.

Вони не могли слугувати прикладом для радянської молоді вже через те, що не змогли полетіти в космос, вважала радянська цензура.

 Фото все ближче до історичних реалій :) Тепер замість куща домалювали сходи

Вирізана з пам'яті людина - третій космонавт радянського загону, уродженець Криму Григорій Нелюбов, який розглядався як кандидат на перший політ.

Весною 1963 року, випивши пива, Нелюбов разом зі ще двома членами першого загону космонавтів влаштував бійку з [міліцейським] патрулем, за що був виключений з підрозділу.

На цій фотці Нелюбов іще не цензурований, зате обрізано інструктора-парашютиста Миколу Нікітіна - у травні 1963-го він загинув під час затяжного стрибка

Ось іще кілька фотографій із Сочі, на яких можна побачити весь масштаб "космічних чисток" радянського агітпропу.

Перший загін космонавтів у повному складі

На наступній фотці, знятій з іншого ракурсу, присутні ті ж 16 космонавтів (під час зйомок у травні 1961-го із 20 набраних у перший склад загону один помер, а троє були на лікуванні).

Гагарін пересів, щоб звільнити місце дружині Корольова з донькою першого космонавта на руках

А ось "офіційне" фото, допущене цензурою до публікації в радянській пресі.

 Тут не вистачає п'яти космонавтів і вже згаданого інструктора Нікітіна

Оберґ зробив схему, яка наглядно показує грандіозність ретушування:

 Шість із 19 членів космічного загону були "вичищені"

Детальніше читайте у квітневому числі Wired.

Дивіться також:

"До скорої зустрічі, любі друзі!". Стенограма польоту Гагаріна

Азаров вшанував космонавта, який допоміг зняти судимості Януковичу

Тільки 3% громадян знають, хто першим із українців побував у космосі

Каденюк у космосі: від старту до приземлення. ВІДЕО

1969: перші люди на Місяці. ВІДЕО

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.