Спецпроект

Польські можновладці не тиснули на пілотів злощасного Ту-154 - прокуратура

Зібрані на сьогодні органами прокуратури Польщі матеріали не підтверджують версію російських слідчих про тиск високопосадовців на екіпаж урядового літака Ту-154, який розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на польський телеканал TVN24.

Прес-секретар Головної окружної військової прокуратури, яка веде розслідування причин катастрофи, Збігнев Жепа, заявив журналістам, що в матеріалах слідства відсутні докази "якого-небудь тиску на пілотів Ту-154".

Водночас Жепа зауважив, що ще рано робити остаточні висновки, оскільки слідство триває.

Прес-секретар також зазначив, що прокуратура не виключила остаточно версії замаху на життя Президента Польщі Леха Качиньського, проте зазначив, що зібрані польськими слідчими матеріали також не підтверджують цю версію.

Нагадаємо, що на початку квітня генеральний прокурор Польщі Анджей Cеремет заявив, що слідчі виключили версію замаху на життя польських високопосадовців 10 квітня 2010 року, оскільки не знайшли ніяких підтверджень. Ця думка прокуратури викликала обурення у брата загиблого, Ярослава Качинського.

Польські прокурори висунули чотири версії причин Смоленської катастрофи: несправність літака, дії екіпажу, погана організація польоту та дії третіх осіб.

Міждержавний авіаційний комітет у січні назвав причиною катастрофи спроби пілотів під тиском високопосадовців посадити літак "за всяку ціну".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.