Спецпроект

Польські можновладці не тиснули на пілотів злощасного Ту-154 - прокуратура

Зібрані на сьогодні органами прокуратури Польщі матеріали не підтверджують версію російських слідчих про тиск високопосадовців на екіпаж урядового літака Ту-154, який розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на польський телеканал TVN24.

Прес-секретар Головної окружної військової прокуратури, яка веде розслідування причин катастрофи, Збігнев Жепа, заявив журналістам, що в матеріалах слідства відсутні докази "якого-небудь тиску на пілотів Ту-154".

Водночас Жепа зауважив, що ще рано робити остаточні висновки, оскільки слідство триває.

Прес-секретар також зазначив, що прокуратура не виключила остаточно версії замаху на життя Президента Польщі Леха Качиньського, проте зазначив, що зібрані польськими слідчими матеріали також не підтверджують цю версію.

Нагадаємо, що на початку квітня генеральний прокурор Польщі Анджей Cеремет заявив, що слідчі виключили версію замаху на життя польських високопосадовців 10 квітня 2010 року, оскільки не знайшли ніяких підтверджень. Ця думка прокуратури викликала обурення у брата загиблого, Ярослава Качинського.

Польські прокурори висунули чотири версії причин Смоленської катастрофи: несправність літака, дії екіпажу, погана організація польоту та дії третіх осіб.

Міждержавний авіаційний комітет у січні назвав причиною катастрофи спроби пілотів під тиском високопосадовців посадити літак "за всяку ціну".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.