Спецпроект

У Польщі посварилися через росіян, які змінили напис на меморіалі

Між польським МЗС і адміністрацією президента Польщі виникли розбіжності з приводу меморіальної дошки, скандально демонтованої російською владою з пам'ятного каменя на місці катастрофи під Смоленськом.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Представники президентської адміністрації висловили своє невдоволення тим, що напередодні пам'ятних заходів за загиблими під Смоленськом міністерство не повідомило їм, що російська влада замінили напис на табличці на пам'ятному камені.

На цій церемонії в Росії були присутні президент Польщі Броніслав Коморовський і перша леді Анна.

У листі, опублікованому президентською адміністрацією у Варшаві, наголошується, що міністерство завчасно не поставило до відома президента про наміри Росії змінити напис на табличці, незважаючи на те, що МЗС заздалегідь отримало про це інформацію у повному обсязі.

"Ця новина була для нас громом серед ясного неба", - сказав радник президента Томаш Наленч. За його словами, в адміністрації дізналися про це занадто пізно, після того, як напис уже було змінено.

Представники президента додали, що в МЗС знали про наміри російської влади за п'ять місяців до проведення церемонії.

Влада Смоленської області ухвалила рішення замінити пам'ятну дошку, встановлену польською стороною на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі Леха Качиньського, оскільки напис на ній не був узгоджений з обласною адміністрацією та органами самоврядування.

Польський варіант меморіальної дошки поставили на місці аварії літака під Смоленськом родичі загиблих в авіакатастрофі. На ньому вказувалася, що урядова делегація прямувала на заходи у зв'язку "з 70-ю річницею радянського злочину - масового вбивства в Катинському лісі полонених офіцерів Війська Польського у 1940 році".

Російська влада змінила цю меморіальну таблицю на іншу, з написом "Пам'яті 96 поляків на чолі з президентом Польщі Лехом Качиньським, які 10 квітня 2010 загинули в авіакатастрофі під Смоленськом".

Родичі жертв назвали дії росіян "приниженням поляків", а МЗС Польщі заявив, що глава держави не буде покладати квіти під замінену табличку під час візиту до Смоленська 11 квітня.  

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.