Спецпроект

У Польщі посварилися через росіян, які змінили напис на меморіалі

Між польським МЗС і адміністрацією президента Польщі виникли розбіжності з приводу меморіальної дошки, скандально демонтованої російською владою з пам'ятного каменя на місці катастрофи під Смоленськом.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Представники президентської адміністрації висловили своє невдоволення тим, що напередодні пам'ятних заходів за загиблими під Смоленськом міністерство не повідомило їм, що російська влада замінили напис на табличці на пам'ятному камені.

На цій церемонії в Росії були присутні президент Польщі Броніслав Коморовський і перша леді Анна.

У листі, опублікованому президентською адміністрацією у Варшаві, наголошується, що міністерство завчасно не поставило до відома президента про наміри Росії змінити напис на табличці, незважаючи на те, що МЗС заздалегідь отримало про це інформацію у повному обсязі.

"Ця новина була для нас громом серед ясного неба", - сказав радник президента Томаш Наленч. За його словами, в адміністрації дізналися про це занадто пізно, після того, як напис уже було змінено.

Представники президента додали, що в МЗС знали про наміри російської влади за п'ять місяців до проведення церемонії.

Влада Смоленської області ухвалила рішення замінити пам'ятну дошку, встановлену польською стороною на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі Леха Качиньського, оскільки напис на ній не був узгоджений з обласною адміністрацією та органами самоврядування.

Польський варіант меморіальної дошки поставили на місці аварії літака під Смоленськом родичі загиблих в авіакатастрофі. На ньому вказувалася, що урядова делегація прямувала на заходи у зв'язку "з 70-ю річницею радянського злочину - масового вбивства в Катинському лісі полонених офіцерів Війська Польського у 1940 році".

Російська влада змінила цю меморіальну таблицю на іншу, з написом "Пам'яті 96 поляків на чолі з президентом Польщі Лехом Качиньським, які 10 квітня 2010 загинули в авіакатастрофі під Смоленськом".

Родичі жертв назвали дії росіян "приниженням поляків", а МЗС Польщі заявив, що глава держави не буде покладати квіти під замінену табличку під час візиту до Смоленська 11 квітня.  

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.