Спецпроект

Біля Запоріжжя відкрили новий пам'ятник Леніну

Жителі села Новослобідка (Запорізька область) відзначили день народження лідера російської партії більшовиків і Жовтневої революції 1917 року Володимира Леніна встановленням пам'ятника.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", в п'ятницю у центральному парку села Новослобідка десятки місцевих жителів відзначили 141-у річницю від дня народження Володимира Ульянова (Леніна).

Під гімн Радянського Союзу селяни відкрили пам'ятник Леніну, кошти на який виділила КПУ.

"У нашому селі раніше був пам'ятник Леніну, але зруйнувався, - сказала мешканка Новослобідки Ольга Сидоренко. - Тому на сесії Новослобідської сільради місцеві жителі прийняли рішення встановити новий монумент вождю світового пролетаріату. Гроші на пам'ятник ми не збирали - нам допомогла Компартія".

Як заявив на мітингу секретар Запорізького обкому Компартії Олексій Бабурін, "за останні 20 років на посткомуністичному просторі робляться спроби знищити у народу пам'ять про Леніна".

"Могила Леніна - колиска людства"

Бабурін наголосив, що рішення про встановлення пам'ятника Леніну прийняла сільська громада.

Керівництво Запорізького обкому Компартії не називає суми, витраченої на встановлення пам'ятника Леніну в селі Новослобідка.

Нагадаємо, у травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали.

У спилюванні голови монумента звинувачують 9 членів націоналістичної організації "Тризуб". У вибуху пам'ятника Сталіну поки що немає навіть підозрюваних.

Мерія Запоріжжя називає встановлення комуністами пам'ятника Сталіну незаконним.

У Запоріжжі пам'ятник лідеру партії більшовиків Володимиру Леніну встановили в 1964 році. Його висота 19,8 метрів. Пам'ятник розташований при в'їзді на греблю Дніпрогесу.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.