Спецпроект

При будівництві "Олімпійського" руйнують Київську фортецю

Голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець звернувся до голови КМДА Олександра Попова та голови комітету з Євро-2012 Бориса Колеснікова з вимогою припинити руйнувати пам'ятку - Київську фортецю XVIII-XIX століть.

На території Національного музею "Київська фортеця" без законних документів та без погодження із музеєм розкопали значну частину оборонних валів ХІХ століття і почали встановлювати палі.

За словами директора музею В.Кулінича, днями він з міською владою та керівництвом стадіону "Олімпійський" домовився лише про реставрацію схилу.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання 7 чудес України в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

За словами Бригинця, національний музей "Київська фортеця" - унікальна пам'ятка 18-19 ст., ще не до кінця розкрита киянами як частина історії міста. Адже для більшості обличчям столиці є Київ Ярослава Мудрого та період розбудови міста у кінці 19-поч 20 ст.

Нагадаємо, 29 квітня на території фортеці почалися будівельні роботи, внаслідок яких знищено частину валу. Роботи проходили на відстані кількох десятків метрів від унікальної споруди музею "Косий капонір" (каземат).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.