Спецпроект

Янукович підпише закон про червоні прапори, щойно його побачить

Президент Віктор Янукович підпише закон про використання червоного прапора під час святкових заходів до Дня Перемоги, щойно документ надійде йому на підпис.

Про це він заявив на прес-конференції у селі Циблі Київської області, повідомляє УНІАН.

Янукович повідомив, що цей закон ще не надійшов до адміністрації президента.

"Як тільки надійде, я його підпишу", - сказав президент.

Він висловив переконання, що прапор, який майорів на Рейхстазі у 1945 році, є символом Перемоги.

Також він підкреслив, що з цим прапором учасники Великої Вітчизняної війни йшли до Перемоги, тому, "він має використовуватись на свято разом із державним прапором".

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон, яким зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.