Спецпроект

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

Литва розкрила та опублікувала документи агентів КГБ (комітету державної безпеки) СРСР, які діяли на території Литви за радянських часів.

Про це повідомляє "Тиждень" iз посиланням на польську "Ґазету виборчу".

Як пише видання, будуть також оприлюднені імена всіх, хто співпрацював із КГБ.

"Така інформація є дуже важливою і потрібною", - зазначив прем'єр Литви Андрюс Кубілюс під час презентації інтернет-порталу kgbveikla.lt, на якому й опубліковані зазначені документи.

Кубілюс додав, що інформація про діяльність КГБ важлива також для Росії та її громадян.

"Документи дозволять розібратися в ситуації, в якій жила Литва протягом 50 років радянської окупації", - сказав прем'єр.

Керівник Центру досліджень геноциду і опору Литви Тересе-Біруте Бураускайте вважає, що оприлюднена інформація може викрити імена осіб, які зараз займають високі посади та відіграють важливу роль у публічному житті країни.

Імена осіб, які раніше вже зізналися у співпраці зі службами КГБ, залишаться засекреченими, тоді як імена тих, хто цього раніше не визнавав - стануть публічно відомими.

Згідно з Законом про архіви КГБ агенти радянських спецслужб могли добровільно визнати свою співпрацю з комітетом державної безпеки СРСР до 2000 року. Більше 1,2 тис. осіб зізналися у співпраці.   

"Ми не публікуємо окремого списку агентів та опису їх діяльності, а лише оприлюднюємо інформацію про діяльність КГБ як інституцію",- зазначила Бураускайте. А прем'єр Кубілюс сказав, що правда про діяльність КГБ у Литовській РСР буде цікавою і для росіян. От тільки сайт поки що працює тільки литовською.

В перший день функціонування порталу kgbveikla.lt уже оприлюднено 150 документів.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.