Спецпроект

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

Литва розкрила та опублікувала документи агентів КГБ (комітету державної безпеки) СРСР, які діяли на території Литви за радянських часів.

Про це повідомляє "Тиждень" iз посиланням на польську "Ґазету виборчу".

Як пише видання, будуть також оприлюднені імена всіх, хто співпрацював із КГБ.

"Така інформація є дуже важливою і потрібною", - зазначив прем'єр Литви Андрюс Кубілюс під час презентації інтернет-порталу kgbveikla.lt, на якому й опубліковані зазначені документи.

Кубілюс додав, що інформація про діяльність КГБ важлива також для Росії та її громадян.

"Документи дозволять розібратися в ситуації, в якій жила Литва протягом 50 років радянської окупації", - сказав прем'єр.

Керівник Центру досліджень геноциду і опору Литви Тересе-Біруте Бураускайте вважає, що оприлюднена інформація може викрити імена осіб, які зараз займають високі посади та відіграють важливу роль у публічному житті країни.

Імена осіб, які раніше вже зізналися у співпраці зі службами КГБ, залишаться засекреченими, тоді як імена тих, хто цього раніше не визнавав - стануть публічно відомими.

Згідно з Законом про архіви КГБ агенти радянських спецслужб могли добровільно визнати свою співпрацю з комітетом державної безпеки СРСР до 2000 року. Більше 1,2 тис. осіб зізналися у співпраці.   

"Ми не публікуємо окремого списку агентів та опису їх діяльності, а лише оприлюднюємо інформацію про діяльність КГБ як інституцію",- зазначила Бураускайте. А прем'єр Кубілюс сказав, що правда про діяльність КГБ у Литовській РСР буде цікавою і для росіян. От тільки сайт поки що працює тільки литовською.

В перший день функціонування порталу kgbveikla.lt уже оприлюднено 150 документів.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.