Спецпроект

Литовська генпрокуратура хоче допитати Горбачова за погром 1991 року

Генеральна прокуратура Литви збирається допитати екс-президента СРСР Михайла Горбачова у справі про події у Вільнюсі 13 січня 1991.

Про це повідомляє "Політ.Ру" з посиланням на "Інтерфакс".

13 січня 1991 року радянські війська з застосуванням бронетехніки захопили стратегічні об'єкти в столиці Литовської РСР та інших великих містах, в результаті зіткнень загинули 15 чоловік і більше 600 були поранені.

З проханням про допомогу в допиті Горбачова литовська прокуратура звернулася до Генпрокуратури Росії.

Кримінальну справу за події 13 січня 1991 року було порушено ще 20 років тому. У 2010 році відносно 1923 підозрюваних, серед яких 21 росіянин і двоє білорусів, були скасовані терміни давності.

Серед обвинувачених - колишній міністр оборони СРСР Дмитро Язов, вже покійний голова КГБ СРСР Володимир Крючков.

У 1996 році у цій справі були засуджені в тому числі члени ЦК Компартії Литовської РСР Міколас Бурокявічюс і Юозас Ермалавічюс, обидва вже вийшли на свободу.

11 травня 2011 в Литві винесли довічний вирок колишньому бійцеві радянського ОМОНу Костянтину Михайлову за причетність до вбивства митників і поліцейських у 1991 році на контрольно-пропускному пункті на кордоні з Білоруською РСР "Мядінінкай".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.