Спецпроект

Литовська генпрокуратура хоче допитати Горбачова за погром 1991 року

Генеральна прокуратура Литви збирається допитати екс-президента СРСР Михайла Горбачова у справі про події у Вільнюсі 13 січня 1991.

Про це повідомляє "Політ.Ру" з посиланням на "Інтерфакс".

13 січня 1991 року радянські війська з застосуванням бронетехніки захопили стратегічні об'єкти в столиці Литовської РСР та інших великих містах, в результаті зіткнень загинули 15 чоловік і більше 600 були поранені.

З проханням про допомогу в допиті Горбачова литовська прокуратура звернулася до Генпрокуратури Росії.

Кримінальну справу за події 13 січня 1991 року було порушено ще 20 років тому. У 2010 році відносно 1923 підозрюваних, серед яких 21 росіянин і двоє білорусів, були скасовані терміни давності.

Серед обвинувачених - колишній міністр оборони СРСР Дмитро Язов, вже покійний голова КГБ СРСР Володимир Крючков.

У 1996 році у цій справі були засуджені в тому числі члени ЦК Компартії Литовської РСР Міколас Бурокявічюс і Юозас Ермалавічюс, обидва вже вийшли на свободу.

11 травня 2011 в Литві винесли довічний вирок колишньому бійцеві радянського ОМОНу Костянтину Михайлову за причетність до вбивства митників і поліцейських у 1991 році на контрольно-пропускному пункті на кордоні з Білоруською РСР "Мядінінкай".

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.