Спецпроект

ДОЛЮ ДЕСЯТИННОЇ НЕ ВИРІШЕНО. Лічильна комісія хотіла голос міністра Януковича

Конкурс із проекту Десятинної церкви так і не відбувся.

Київська міськдержадміністрація не змогла вибрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Про це на прес-конференції повідомив головний архітектор Києва, голова конкурсної комісії Сергій Целовальник, повідомляють "Коментарі. Київ" з посиланням на "Українські новини".

На засіданні конкурсної комісії у вівторок розглядалися 9 робіт.

За словами Целовальника, на засіданні були присутні 13 з 15 членів журі, які проголосували, але через збої роботи лічильної комісії оприлюднення результатів не було здійснено.

Він уточнив, що рахункова комісія складалася з 3 осіб. За даними ІП, це голова Державної служби охорони культурної спадщини Андрій Вінграновський, директор комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА Геннадій Гера і архітектор Вадим Жежерін.

Як пояснила УНІАН Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування і вимагали, щоб до голосування долучились решта членів журі - тобто ті двоє, які не приїхали на сьогоднішнє засідання через невідомі причини.

За словами Скорик, вони намагаються домовитись з членом журі - першим заступником міністра культури України Юрієм Богуцьким, який перебуває в лікарні. Юрій Богуцький тричі був міністром культури - в урядах Валерія Пустовойтенка (1999) і Віктора Януковича (2001-2005 та 2006-2007).

Архітектор звернула увагу, що мова йде про два основні і принципово різні варіанти майбутнього проекту відновлення Десятинної церкви.

"Перший - побудувати на цьому місці новий храм і перекреслити можливість подальшого археологічно-історичного використання цього місця та друга концепція - це зберегти можливість археології та забезпечити всі умови конкурсу", - зазначила Скорик.

Целовальник зазначив, що протягом декількох днів планується провести ще одне засідання комісії, де буде проведено відкрите голосування для уникнення лобіювання чиїхось інтересів.

Як відомо, раніше глава комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець заявив, що визнаний більшістю голосів проект Десятинної церкви не влаштовує меншість конкурсної комісії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.