Спецпроект

ДОЛЮ ДЕСЯТИННОЇ НЕ ВИРІШЕНО. Лічильна комісія хотіла голос міністра Януковича

Конкурс із проекту Десятинної церкви так і не відбувся.

Київська міськдержадміністрація не змогла вибрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Про це на прес-конференції повідомив головний архітектор Києва, голова конкурсної комісії Сергій Целовальник, повідомляють "Коментарі. Київ" з посиланням на "Українські новини".

На засіданні конкурсної комісії у вівторок розглядалися 9 робіт.

За словами Целовальника, на засіданні були присутні 13 з 15 членів журі, які проголосували, але через збої роботи лічильної комісії оприлюднення результатів не було здійснено.

Він уточнив, що рахункова комісія складалася з 3 осіб. За даними ІП, це голова Державної служби охорони культурної спадщини Андрій Вінграновський, директор комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА Геннадій Гера і архітектор Вадим Жежерін.

Як пояснила УНІАН Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування і вимагали, щоб до голосування долучились решта членів журі - тобто ті двоє, які не приїхали на сьогоднішнє засідання через невідомі причини.

За словами Скорик, вони намагаються домовитись з членом журі - першим заступником міністра культури України Юрієм Богуцьким, який перебуває в лікарні. Юрій Богуцький тричі був міністром культури - в урядах Валерія Пустовойтенка (1999) і Віктора Януковича (2001-2005 та 2006-2007).

Архітектор звернула увагу, що мова йде про два основні і принципово різні варіанти майбутнього проекту відновлення Десятинної церкви.

"Перший - побудувати на цьому місці новий храм і перекреслити можливість подальшого археологічно-історичного використання цього місця та друга концепція - це зберегти можливість археології та забезпечити всі умови конкурсу", - зазначила Скорик.

Целовальник зазначив, що протягом декількох днів планується провести ще одне засідання комісії, де буде проведено відкрите голосування для уникнення лобіювання чиїхось інтересів.

Як відомо, раніше глава комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець заявив, що визнаний більшістю голосів проект Десятинної церкви не влаштовує меншість конкурсної комісії.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.