Спецпроект

ДОЛЮ ДЕСЯТИННОЇ НЕ ВИРІШЕНО. Лічильна комісія хотіла голос міністра Януковича

Конкурс із проекту Десятинної церкви так і не відбувся.

Київська міськдержадміністрація не змогла вибрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Про це на прес-конференції повідомив головний архітектор Києва, голова конкурсної комісії Сергій Целовальник, повідомляють "Коментарі. Київ" з посиланням на "Українські новини".

На засіданні конкурсної комісії у вівторок розглядалися 9 робіт.

За словами Целовальника, на засіданні були присутні 13 з 15 членів журі, які проголосували, але через збої роботи лічильної комісії оприлюднення результатів не було здійснено.

Він уточнив, що рахункова комісія складалася з 3 осіб. За даними ІП, це голова Державної служби охорони культурної спадщини Андрій Вінграновський, директор комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА Геннадій Гера і архітектор Вадим Жежерін.

Як пояснила УНІАН Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування і вимагали, щоб до голосування долучились решта членів журі - тобто ті двоє, які не приїхали на сьогоднішнє засідання через невідомі причини.

За словами Скорик, вони намагаються домовитись з членом журі - першим заступником міністра культури України Юрієм Богуцьким, який перебуває в лікарні. Юрій Богуцький тричі був міністром культури - в урядах Валерія Пустовойтенка (1999) і Віктора Януковича (2001-2005 та 2006-2007).

Архітектор звернула увагу, що мова йде про два основні і принципово різні варіанти майбутнього проекту відновлення Десятинної церкви.

"Перший - побудувати на цьому місці новий храм і перекреслити можливість подальшого археологічно-історичного використання цього місця та друга концепція - це зберегти можливість археології та забезпечити всі умови конкурсу", - зазначила Скорик.

Целовальник зазначив, що протягом декількох днів планується провести ще одне засідання комісії, де буде проведено відкрите голосування для уникнення лобіювання чиїхось інтересів.

Як відомо, раніше глава комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець заявив, що визнаний більшістю голосів проект Десятинної церкви не влаштовує меншість конкурсної комісії.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.