Спецпроект

На конкурсі Десятинної перемогли два проекти - музею і "важкої" церкви

За результатами голосування щодо проекту забудови території Десятинної церкви переможцями оголошені два проекти.

Про це "УП.Київ" повідомив глава постійної комісії Київради з питань культури і туризму, БЮТівець Олександр Бригинець.

За його словами, у повторному голосуванні взяли участь 14 членів журі. "Не було тільки одного члена журі, який написав лист з проханням доручити його голосування іншій людині, але не дали тій іншій людині проголосувати за нього", - додав Бригинець.

За його словами, в підсумку два проекти набрали по 6 голосів.

Один з них, як заявив Бригинець, передбачає накриття фундаменту Десятинної "скляним хрестом", без побудови музею або церкви, з невеличкою капличкою біля виходу на Пейзажну алею.

Інший проект передбачає будівництво на місці Десятинної "величезної важкої церкви", заявив БЮТівець.

"Ці два проекти оголошені співпереможцями з пропозицією об'єднати дві творчі групи", - сказав Бригинець.

"Журі розділилося на дві частини - це мистецько-наукова частина і адміністративно-церковна. Так от адміністративно-церковна частина підтримувала важку споруду, а інша частина - скляне накриття", - зазначив він.

Також БЮТівець наголосив, що з юридичної точки зору побудувати нову церкву на місці Десятинної неможна, тому що законодавством заборонено будівництво чого-небудь на рештках історичної пам'ятки.  

Як відомо, під час першого голосування журі не змогло обрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.