Спецпроект

Суд позбавив Бандеру і Шухевича звання "Почесний громадянин Хуста"

Закарпатський суд міста Хуст скасував рішення Хустської міської ради про присвоєння звань "Почесний громадянин міста Хуста" лідерові ОУН Степану Бандері і головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу, повідомляє сайт "Новини Закарпаття".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Ініціатором такого рішення виступив житель міста Хуст (Закарпатська область) Дмитро Скрип. У його подальших планах - повернення всіх старих назв вулиць міста, названих на честь героїв УПА.

Звання "Почесний громадянин міста Хуст" Степану Бандері і Роману Шухевичу було присвоєно на сесії Хустської міськради 10 березня 2010 року.

Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року. Її головнокомандувачем з 1942 по 1950 роки був Роман Шухевич. Указом президента Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року йому присвоєно звання Героя України (посмертно).

20 січня 2010 В. Ющенко надав звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері. ОУН(р) була ключовою політичною силою при створенні УПА.

У жовтні 2009 року адвокат Володимир Оленцевич за дорученням доктора медичних наук Анатолія Соловйова подав позов до Донецького окружного адміністративного суду з проханням визнати указ про присвоєння Шухевичу звання "Герой України" незаконним і скасувати його.

21 квітня 2010 Донецький апеляційний адміністративний задовольнив позов і позбавив Шухевича звання Героя України. Підставою для такого рішення суду, яке вступило в силу, став той факт, що Роман Шухевич ніколи не був громадянином України.

Аналогічний підхід був застосований Донецьким окружним адміністративним судом 2 квітня, коли цей суд позбавив звання Героя України Степана Бандеру, визнавши незаконним і скасувавши відповідний указ президента Ющенка.

Зараз касаційні скарги щодо рішень Донецьких судів розглядаються у Вищому адміністративному суді України.

Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу В. Ющенка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.