Спецпроект

Суд позбавив Бандеру і Шухевича звання "Почесний громадянин Хуста"

Закарпатський суд міста Хуст скасував рішення Хустської міської ради про присвоєння звань "Почесний громадянин міста Хуста" лідерові ОУН Степану Бандері і головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу, повідомляє сайт "Новини Закарпаття".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Ініціатором такого рішення виступив житель міста Хуст (Закарпатська область) Дмитро Скрип. У його подальших планах - повернення всіх старих назв вулиць міста, названих на честь героїв УПА.

Звання "Почесний громадянин міста Хуст" Степану Бандері і Роману Шухевичу було присвоєно на сесії Хустської міськради 10 березня 2010 року.

Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року. Її головнокомандувачем з 1942 по 1950 роки був Роман Шухевич. Указом президента Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року йому присвоєно звання Героя України (посмертно).

20 січня 2010 В. Ющенко надав звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері. ОУН(р) була ключовою політичною силою при створенні УПА.

У жовтні 2009 року адвокат Володимир Оленцевич за дорученням доктора медичних наук Анатолія Соловйова подав позов до Донецького окружного адміністративного суду з проханням визнати указ про присвоєння Шухевичу звання "Герой України" незаконним і скасувати його.

21 квітня 2010 Донецький апеляційний адміністративний задовольнив позов і позбавив Шухевича звання Героя України. Підставою для такого рішення суду, яке вступило в силу, став той факт, що Роман Шухевич ніколи не був громадянином України.

Аналогічний підхід був застосований Донецьким окружним адміністративним судом 2 квітня, коли цей суд позбавив звання Героя України Степана Бандеру, визнавши незаконним і скасувавши відповідний указ президента Ющенка.

Зараз касаційні скарги щодо рішень Донецьких судів розглядаються у Вищому адміністративному суді України.

Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу В. Ющенка.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.