Спецпроект

Литва зробила безстроковою підсудність радянських злочинів

Сейм Литви схвалив законодавчі поправки, які встановлюють, що на відшкодування збитків від радянського геноциду не поширюватиметься термін давності.

Поправки до закону "Про відповідальність за геноцид жителів Литви" і Цивільного кодексу передбачають, що "особа, якій була завдана шкода в результаті геноциду", має право вимагати від винних осіб відшкодування майнового і немайнового збитку, не будучи зв'язаним жодними термінами давності, повідомляє "Інтерфакс".

Литовська влада вимагає від Росії компенсацію за агресію СРСР - зокрема, за загибель людей під час подій 1991 року. Водночас у Москві вважають юридично неспроможними наміри влади Литви вимагати компенсації від Росії родинам загиблих в результаті вільнюських подій 1991 року.

Радянський спецназ штурмує Вільнюс у січні 1991 року (ВІДЕО)

Зазначимо також, що у 2007 році урядова комісія Литви підрахувала, що республіка має отримати від РФ як правонаступниці СРСР 20 млрд доларів на відшкодування завданих збитків. Президент Валдас Адамкус заявляв, що має намір домагатися визнання Росією факту радянської окупації і назвав суму - 28 млрд доларів.

У 2008 році сейм Литви вніс доповнення до закону про збори, які забороняють використовувати нацистську та радянську символіку - це стосується й заходів 9 травня.

Торік литовський парламент ухвалив поправки до Кримінального кодексу, якими встановив кримінальну відповідальність за публічне виправдання, заперечення або применшення міжнародних злочинів, злочинів СРСР або нацистської Німеччини щодо Литви або її мешканців.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.