Спецпроект

Литва зробила безстроковою підсудність радянських злочинів

Сейм Литви схвалив законодавчі поправки, які встановлюють, що на відшкодування збитків від радянського геноциду не поширюватиметься термін давності.

Поправки до закону "Про відповідальність за геноцид жителів Литви" і Цивільного кодексу передбачають, що "особа, якій була завдана шкода в результаті геноциду", має право вимагати від винних осіб відшкодування майнового і немайнового збитку, не будучи зв'язаним жодними термінами давності, повідомляє "Інтерфакс".

Литовська влада вимагає від Росії компенсацію за агресію СРСР - зокрема, за загибель людей під час подій 1991 року. Водночас у Москві вважають юридично неспроможними наміри влади Литви вимагати компенсації від Росії родинам загиблих в результаті вільнюських подій 1991 року.

Радянський спецназ штурмує Вільнюс у січні 1991 року (ВІДЕО)

Зазначимо також, що у 2007 році урядова комісія Литви підрахувала, що республіка має отримати від РФ як правонаступниці СРСР 20 млрд доларів на відшкодування завданих збитків. Президент Валдас Адамкус заявляв, що має намір домагатися визнання Росією факту радянської окупації і назвав суму - 28 млрд доларів.

У 2008 році сейм Литви вніс доповнення до закону про збори, які забороняють використовувати нацистську та радянську символіку - це стосується й заходів 9 травня.

Торік литовський парламент ухвалив поправки до Кримінального кодексу, якими встановив кримінальну відповідальність за публічне виправдання, заперечення або применшення міжнародних злочинів, злочинів СРСР або нацистської Німеччини щодо Литви або її мешканців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.