Спецпроект

Обіцянки влади про 150 музеїв у Києві до 2025 року - красива казка

Стратегія розвитку Києва передбачає відкриття 10 нових музеїв щороку. Однак у Генплані згадок про ці чудові цифри немає.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Вже двічі в КМДА презентувався проект стратегії розвитку Києва до 2025 року - обидва рази Олександром Поповим. Але стратегія це тільки тези, а реалізує їх Генеральний план, - зазначив Бригинець. - На робочій групі з Генплану Києва до 2025 року я згадував Стратегію Києва до 2025 року і намагався їх порівнювати".

Ось деякі з базових цифр Стратегії-2025, які викликають сумнів у депутата:

"Кількість музеїв у Києві зросте до 5 на 100 000 населення. Це означає, що їх буде 150-160, а зараз, як зазначено в стратегії, 26. Таким чином за 14 років у Києві відкриють 130 музеїв. Майже 10 щороку.

Нагадаю, що Музей Історії Києва досі без приміщення, три лаврських музеї під загрозою виселення, російський музей судиться за приміщення з іншим музеєм... Музеї не обладнані системами пожежогасіння, кліматичними установками в сховищах, не мають охорони, п'ять років не купують нових експонатів...

Зарплата працівників музеїв дорівнює зарплаті працівників дитсадків і бібліотек і значно нижча київського прожиткового мінімуму. Фахівців, які могли б прийти в нові 130 музеїв, просто не існує: свої - переважно пенсійного і передпенсійного віку, а приїжджі за такі гроші навіть кімнату в гуртожитку не зможуть винаймати. Як можна різко збільшити кількість музеїв уп'ятеро? Надати статус музею кожному музейному залу чи застосувавши ще якусь аферу.

Тим часом Генплан-2025 не передбачає будівництва ЖОДНОГО нового музею, як і будівництва приміщення для існуючого в ящиках Музею Історії Києва.

Генплан, який обговорюється фахівцями-реалістами, не може вмістити в себе фантазій американських стратегів, що розробляли Стратегію-2025. Генплан готується за участі усіх служб міста, які хоч якось відповідають за свої проекти і вимоги, а стратеги з-за кордону підготували Стратегію для читання, а не для реального виконання.

Тож є підстави стверджувати, що Стратегія - не що інше, ніж передвиборча декларація Олександра Попова".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.