Спецпроект

Обіцянки влади про 150 музеїв у Києві до 2025 року - красива казка

Стратегія розвитку Києва передбачає відкриття 10 нових музеїв щороку. Однак у Генплані згадок про ці чудові цифри немає.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Вже двічі в КМДА презентувався проект стратегії розвитку Києва до 2025 року - обидва рази Олександром Поповим. Але стратегія це тільки тези, а реалізує їх Генеральний план, - зазначив Бригинець. - На робочій групі з Генплану Києва до 2025 року я згадував Стратегію Києва до 2025 року і намагався їх порівнювати".

Ось деякі з базових цифр Стратегії-2025, які викликають сумнів у депутата:

"Кількість музеїв у Києві зросте до 5 на 100 000 населення. Це означає, що їх буде 150-160, а зараз, як зазначено в стратегії, 26. Таким чином за 14 років у Києві відкриють 130 музеїв. Майже 10 щороку.

Нагадаю, що Музей Історії Києва досі без приміщення, три лаврських музеї під загрозою виселення, російський музей судиться за приміщення з іншим музеєм... Музеї не обладнані системами пожежогасіння, кліматичними установками в сховищах, не мають охорони, п'ять років не купують нових експонатів...

Зарплата працівників музеїв дорівнює зарплаті працівників дитсадків і бібліотек і значно нижча київського прожиткового мінімуму. Фахівців, які могли б прийти в нові 130 музеїв, просто не існує: свої - переважно пенсійного і передпенсійного віку, а приїжджі за такі гроші навіть кімнату в гуртожитку не зможуть винаймати. Як можна різко збільшити кількість музеїв уп'ятеро? Надати статус музею кожному музейному залу чи застосувавши ще якусь аферу.

Тим часом Генплан-2025 не передбачає будівництва ЖОДНОГО нового музею, як і будівництва приміщення для існуючого в ящиках Музею Історії Києва.

Генплан, який обговорюється фахівцями-реалістами, не може вмістити в себе фантазій американських стратегів, що розробляли Стратегію-2025. Генплан готується за участі усіх служб міста, які хоч якось відповідають за свої проекти і вимоги, а стратеги з-за кордону підготували Стратегію для читання, а не для реального виконання.

Тож є підстави стверджувати, що Стратегія - не що інше, ніж передвиборча декларація Олександра Попова".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.