Спецпроект

40 років тому на Дніпропетровщині знайшли Скіфську пектораль (ФОТО)

Це сталося 22 червня 1941 року о 14-й годині 30 хвилин під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області.

За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: "Зобов'язуюсь знайти щось велике і блискуче", повідомляє "Україна молода".

Так і вийшло. Знайдена ним пектораль із  золота  958-ої  проби датується IV ст. до н.е. Її вага - 1150  г,  а діаметрм - 30,6  см.

Прикрасу знайшли в кургані, де було чоловіче поховання, - поруч із нею лежав меч у золотих піхвах, тому дослідники припускають, що прикраса належала скіфському правителю, який також виконував сакральні функції.

Скіфська пектораль. Деталь

"Безперечно, Скіфська пектораль має сакральний характер, можливо, навіть мала певне значення у здійсненні ритуалів, - зазначила провідний науковий співробітник відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей України Любов Клочко. - Важко однозначно сказати, кому пектораль належала. Але відомо, що у скіфів, як у всіх давніх народів, на царя покладалися також і жрецькі функції. Про це писав і Борис Мозолевський, підтвердження цьому є також у працях Геродота".

Скіфська пектораль крупним планом (ФОТО)

Деякі дослідники припускають, що Скіфська пектораль - це календар. Щоправда, видимих календарних ознак пектораль не має. Натомість певна циклічність на ній представлена.

Виріб складається з трьох ярусів: на нижньому зображені звірі, на середньому - квіти, на верхньому - люди. Трактується це наступним чином: тваринний світ - світ смерті, людський - світ життя, а між ними - дерево життя, що сполучає й пов'язує два світи.

Найбільш поширена теорія, що золоту пектораль створили давньогрецькі ювеліри на замовлення скіфської знаті. Першовідкривач знахідки Борис Мозолевський також схилявся до цієї версії.

22 червня 1971 року. Мозолевський - у глибині кадру, з цигаркою

Деякі ж сучасні дослідники схиляються до думки, що пектораль - справа рук аборигенних майстрів. "Ми з колегами вважаємо, що це робота боспорського майстра. Можливо, вона була зроблена в давньому місті Пантикапеї (нині Керч). Сюжет зображень на цьому витворі мистецтва характерний для індоєвропейських народів", - вважає старший науковий співробітник Музею історичних коштовностей України Наталя Малюк.

Скіфська пектораль експонується у Музеї історичних коштовностей України, що на території Києво-Печерської лаври. Побачити безцінний артефакт можна в музеї щодень, крім понеділка, з 10.00 до 17.00, ціна такого задоволення - 25 грн.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.