Спецпроект

На Козацьких могилах реконструювали Берестецьку битву

У рамках заходів з відзначення 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області проведено реконструкцію однієї з найбільших битв у Європі часів Середньовіччя, в якій військо Богдана Хмельницького із татарськими союзниками протистояло війську польського короля.

Про це повідомляє УНІАН.

Відтворення битви проведено на території Національного музею-заповідника "Поле Берестецької битви" за участю козацьких та історичних товариств з України, Польщі, Чехії та Білорусі - всього близько 200 осіб.

У рамках урочистих заходів також було проведено всеукраїнський конкурс "Козацька звитяга". По завершенню його учасники поїхали до Луцька, де в місцевому замку візьмуть участь у лицарських поєдинках.

Битва під Берестечком - найбільший бій Хмельниччини, який відбувся 28 червня - 10 липня 1651 року.

Найближчим часом "Історична Правда" опублікує репортаж-екскурсію музеєм "Поле Берестецької битви", більш відомим як "Козацькі могили".

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".