Спецпроект

На Козацьких могилах реконструювали Берестецьку битву

У рамках заходів з відзначення 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області проведено реконструкцію однієї з найбільших битв у Європі часів Середньовіччя, в якій військо Богдана Хмельницького із татарськими союзниками протистояло війську польського короля.

Про це повідомляє УНІАН.

Відтворення битви проведено на території Національного музею-заповідника "Поле Берестецької битви" за участю козацьких та історичних товариств з України, Польщі, Чехії та Білорусі - всього близько 200 осіб.

У рамках урочистих заходів також було проведено всеукраїнський конкурс "Козацька звитяга". По завершенню його учасники поїхали до Луцька, де в місцевому замку візьмуть участь у лицарських поєдинках.

Битва під Берестечком - найбільший бій Хмельниччини, який відбувся 28 червня - 10 липня 1651 року.

Найближчим часом "Історична Правда" опублікує репортаж-екскурсію музеєм "Поле Берестецької битви", більш відомим як "Козацькі могили".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.