Спецпроект

Новим директором заповідника "Херсонес" стала людина Литвина

Новим директором заповідника "Херсонес Таврійський" став Леонід Жунько, який не має історичної освіти, зате має досвід того, як треба не вирішувати проблеми заповідника.

Про це повідомляють "Коментарі".

На керівних посадах в Севастополі Леонід Михайлович ще з далекого 1985 року. Тому його призначення на будь-яку іншу посаду в Севастополі, крім директора заповідника "Херсонес", виглядало б логічним.

Нагадаємо, колишній керівник "Херсонеса" Леонід Марченко, який пропрацював на цій посаді 26 років, пішов на заслужений відпочинок. З травня в.о. директора працював Денис Тур - брат голови Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Сергія Тура. Затвердити його на посаді повинні були в липні, але вийшло інакше.

Нинішній голова севастопольського міського відділення Народної партії Литвина, Жунько отримав посаду, на якій може увійти в історію як могильник одного з найбільш цінних історико-археологічних заповідників Україні.

За словами Жунько, в ході своєї роботи в якості директора він має намір вирішити головне завдання - включити "Херсонес Таврійський" в список пам'яток культурно-історичної спадщини під патронатом ЮНЕСКО.

Якби директором заповідника став не Леонід Михайлович, а інша людина, озвучені наміри виглядали б амбітно, але у випадку з новим призначенцем фахівці в обіцянки не вірять. Адже у цього чиновника було безліч часу для того, щоб, будучи при владі, вирішити проблеми заповідника, але він цього не зробив.

Ба більше, за час його керівництва Севастополем, та й після нього, питання земель заповідника вирішувалося аж ніяк не на користь останнього. З 500 га археологічно цінних земель держакти оформлені тільки на 43 га. Тому Херсонес варварськи забудовується.

Збережи старий Херсонес. Севастопольці проти забудовників

 

Чого тільки варта забудова Карантинної бухти. Нагадаємо, що в 2008 році там під час спорудження висоток було виявлено кілька гробниць дохристиянської епохи. А приватні пансіонати, побудовані на кістках на Дівочої горе? А яхт-клуб?

Одним словом, немає нічого дивного в тому, що виступ Жунько був зустрінутий колективом музею досить насторожено.

По-перше, він - не історик, не археолог, і не має ніякого відношення до науки. По-друге, співробітники музею критично сприйняли пафос, з яким Леонід Михайлович входив до посаду: священик Володимирського собору отець Стефаній передав Жунько благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря.

З чого б це раптом? Чи не тому, що церковники вирішили активізувати повернення приміщень Херсонеського монастиря, в яких сьогодні розташований музей? У всякому разі, поки заповідником опікувалися вчені, вони цього зробити не могли. Подейкували, що Леоніда Марченко пішли саме через його непоступливість у церковному питанні.

Тому від Жунько в УПЦ МП явно очікують більшої гнучкості. Що він на словах вже проявив, заявивши наступне: "Місце першохрещення має не менше значення, ніж городище. Це місце знаходження нашої ментальності та духовності. Потрібно не тільки зберегти Херсонес, а й організувати тут місце мегапрочанства".

Отже, зробили висновки експерти, новий директор не розуміє, що туризм може принести в Херсонес значно більші суми, ніж прочани. Тим паче, що історики досі сперечаються з приводу місця хрещення Володимира, ставлячи під сумнів легенду про його хрещенні саме в Херсонесі...

На сьогодні держава практично самоусунулася від наукових археологічних розкопок в цих місцях (а розкопано в Херсонесі всього близько 10%, вони ведуться в основному за рахунок американських і європейських фондів), так ще й нічого не робить для усунення забудови території. А також потурає релігійній громаді, яка мало зацікавлена ​​в наукових дослідженнях з історії дохристиянських часів.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.