Спецпроект

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРИМИРЕННЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ОСІНЬ?

Анонсоване раніше прийняття парламентами України та Польщі спільної ухвали "Про встановлення Дня пам'яті і примирення українців та поляків" переноситься на осінь.

Про це повідомляють джерела ІП як у Верховній Раді, так і у Сеймі Республіки Польща. Нагадаємо, що між парламентами України та Польщі триває дискусія щодо тексту ухвали.

Київ запропонував свій варіант документу, але наразі Варшава його не погоджує. Народні депутати України уже роз'їхались на відпочинок. Їхні польські колеги ще працюють до кінця липня, але в порядку денному засідань Сейму цього питання немає. Отже, до синхронного прийняття парламентами двох країн спільної ухвали до вересня навряд чи дійде.

Схоже, однак, що ініціативу перебрали на себе у канцеляріях президентів двох держав, які запланували спільні урочистості із відкриття пам'ятників у с. Сагринь (Польща) та Острівці (Україна, Волинь). Очевидно, під час заходів буде заплановано проголошення спільних заяв щодо українсько-польського примирення.

Урочистості планувалося провести 30 серпня цього року. Саме з цією метою до Києва не без пригод прилітала урядова делегація Польщі на чолі із головою канцелярії президента. Через несправність літак Як-40 не зміг приземлитись у столиці України та повернувся назад до Варшави.

Але виявилось що у Острівках на Волині до прийняття президентів практично нічого не було готове. На місці поховань ексгумацію проведено лише частково, меморіалу як такого немає, його проект та напис не погоджені.

Волинська трагедія 1943-44 рр.: пошук між "двома правдами"

На додачу до цього - до місця колишнього села веде ґрунтова дорога, якою у сезон дощів та злив можна проїхати лише на автомашинах МНС. Очевидно, зважаючи на ці обставини і було ухвалено рішення про чергове перенесення урочистостей аж на кінець вересня.

Суттєвим є те, що у Польщі вже попередньо визначено дату проведення парламентських виборів - 9 жовтня 2011 року. А отже, можна припустити, що українська сторона таки піде на суттєві поступки полякам у політичних моментах. Адже правлячій партії "Громадянська платформа" вкрай залежить на голосах так званих "кресов'яків", які у сільській глибинці є провідниками громадських настроїв. А саме ці політичні сили наполягають на засудженні дій УПА під час українсько-польського збройного протистояння у 1943-46 роках.

Нагадаємо, що меморіал в Сагрині мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський. Тоді цю дату вперше було перенесено на невизначений термін. І от знову подібна ситуація.

Меморіал в Сагрині

На пам'ятнику в Сагрині вміщено такий двомовний напис: "Святий Боже! Дай вічний спочинок Українцям, які мешкали у селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 року трагічно загинули і спочивають на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби. Святий Боже! Ти знаєш їх всіх поіменно. Прости їм гріхи вільні і невільні. Дай їм воскресіння, життя і вічну пам'ять. Нащадки".

Остап КОЗАК, спеціально для ІП

Матеріали, присвячені польсько-українському конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.