Спецпроект

"Борці з комунізмом" у Чехії отримають підвищену пенсію і гроші

За рішенням Сенату Чехії учасники антикомуністичного опору отримають матеріальну компенсацію і підвищену пенсію.

Про це повідомляє чеська агенція Ptel.

Учасники "третього антикомуністичного опору" отримають виплату в розмірі 100 тисяч крон, овдовілі дружини - 50 тисяч. У випадку, якщо учасники отримують низьку пенсію, то виплати будуть підвищені до середнього рівня (близько 11 тисяч крон).

Проект закону затверджений Сенатом Чеської республіки і направляється на підпис президенту ЧР Вацлаву Клаусу. Закон вступить в силу в символічну дату - 17 листопада (День боротьби за свободу і демократію).

Естрада і політика. Прага-1968 і дві долі зірок поп-музики

Проект закону підтримали 44 з 71 присутніх при голосуванні сенаторів, в тому числі багато соціал-демократів.

Законодавцям ще належить прийняти рішення про те, яким способом учасники опору зможуть засвідчити свою діяльність, і як визначити коло людей, на яких закон поширюватися не буде.

Нагадаємо, що минулого року комуністичним чиновникам Польщі зменшили пенсії.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.