Спецпроект

Завтра відкриють пам'ятник Андрею і Климентію Шептицьким

Завтра відбудеться урочисте відкриття та освячення найвеличнішого в Україні пам'ятника братам Шептицьким - Митрополиту Андрею та Блаженному Климентію - у їх родинному селі Прилбичі Яворівського району біля новозбудованого собору Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Про це повідомляє "Львівський портал".

Відкриття та освячення пам'ятника братам Шептицьким відбудеться у символічний день - річницю дня народження митрополита Андрея Шептицького.

29 липня о 10 годині розпочнеться Божественна літургія, яку очолить владика Ігор (Возьняк), архиєпископ Львівський, та близько ста священнослужителів УГКЦ, після якої відбудеться освячення пам'ятника.

Очікується, що участь у відкритті першого в Україні пам'ятника митрополиту Андрею та блаженному Климентію Шептицьким візьме участь декілька тисяч прочан.

Як розповів скульптор Василь Гоголь, пам'ятник зображає сидячі постаті братів Шептицьких: митрополит Андрей в архиєрейських ризах із жезлом у руці та блаженний Климентій в монашому одязі з хрестом у руках. Форма скульптури є співзвучною із модерними рисами храмової композиції і разом творять єдину гармонію.

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Пам'ятник, заввишки майже 4 метри, зроблений із натурального каменю-вапняку і важить понад 40 тонн.

Вартість спорудження пам'ятника митрополитові Андрею та блаженному Климентію Шептицьким у селі Прилбичі становить близько півмільйона гривень.

29 липня доїзд на місце події можливий автобусом Львів-Мужиловичі (7.10 - від'їзд з автовокзалу біля Янівського цвинтаря).

Митрополит Андрей (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький.

Климентій Шептицький - рідний брата митрополита А. Шептицького, архімандрит монахів Студійського уставу. Заарештований у зв'язку незгодою перейти у православ'я і помер в ув'язненні у Володимирській тюрмі (Росія) у 1951 році. У 2001-ому зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.