Спецпроект

Завтра відкриють пам'ятник Андрею і Климентію Шептицьким

Завтра відбудеться урочисте відкриття та освячення найвеличнішого в Україні пам'ятника братам Шептицьким - Митрополиту Андрею та Блаженному Климентію - у їх родинному селі Прилбичі Яворівського району біля новозбудованого собору Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Про це повідомляє "Львівський портал".

Відкриття та освячення пам'ятника братам Шептицьким відбудеться у символічний день - річницю дня народження митрополита Андрея Шептицького.

29 липня о 10 годині розпочнеться Божественна літургія, яку очолить владика Ігор (Возьняк), архиєпископ Львівський, та близько ста священнослужителів УГКЦ, після якої відбудеться освячення пам'ятника.

Очікується, що участь у відкритті першого в Україні пам'ятника митрополиту Андрею та блаженному Климентію Шептицьким візьме участь декілька тисяч прочан.

Як розповів скульптор Василь Гоголь, пам'ятник зображає сидячі постаті братів Шептицьких: митрополит Андрей в архиєрейських ризах із жезлом у руці та блаженний Климентій в монашому одязі з хрестом у руках. Форма скульптури є співзвучною із модерними рисами храмової композиції і разом творять єдину гармонію.

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Пам'ятник, заввишки майже 4 метри, зроблений із натурального каменю-вапняку і важить понад 40 тонн.

Вартість спорудження пам'ятника митрополитові Андрею та блаженному Климентію Шептицьким у селі Прилбичі становить близько півмільйона гривень.

29 липня доїзд на місце події можливий автобусом Львів-Мужиловичі (7.10 - від'їзд з автовокзалу біля Янівського цвинтаря).

Митрополит Андрей (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький.

Климентій Шептицький - рідний брата митрополита А. Шептицького, архімандрит монахів Студійського уставу. Заарештований у зв'язку незгодою перейти у православ'я і помер в ув'язненні у Володимирській тюрмі (Росія) у 1951 році. У 2001-ому зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції