Спецпроект

Звання Героя Бандері і Шухевичу ще можна повернути - Мін'юст

Рішення Вищого адміністративного суду про незаконність присвоєння Роману Шухевичу та Степану Бандері звання Героїв України може бути оскаржене у Верховному Суді.

Про це заявила журналістам виконуюча обов'язки міністра юстиції Інна Ємельянова, повідомляє УНІАН.

"Якщо говорити про рішення Вищого адміністративного суду, то є єдиний процесуальний шлях - оскаржити рішення вищого спеціалізованого суду у Верховному Суді за винятковими обставинами. Іншого немає", - сказала вона.

Ємельянова наголосила, що такими винятковими обставинами, зокрема, можуть бути неоднакове застосування практики судами в одній і тій же справі та інше.

Крім того, відповідаючи на запитання про те, чи можливо юридично давати звання Героя України особам, які жили у минулому столітті, вона сказала:

"Закон не визначає у нас критеріїв чітких, чи це люди, які на сьогоднішній день є живими, чи люди, які померли".

Як відомо, 2 серпня ВАСУ залишив у силі постанову Донецького апеляційного адмінсуду про незаконність указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння Шухевичу і Бандері звань Героїв Україні.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.