Спецпроект

На Житомирщині відкрито меморіал Чуднівській битві

9 серпня в урочищі Шабелянка біля Чуднова Житомирської області урочисто відкрито та освячено духовенством меморіал "Чуднівська битва" на честь загиблих у битві 1660 року.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у церемонії взяли голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський, голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук, представники районних рад та громадських організацій області, козацтво, духовенство, місцеві жителі та журналісти.

З нагоди відкриття меморіалу відбувся мітинг, під час якого його учасники згадали часи історичної давнини та провели паралель із сьогоденням.

Зокрема, наголошувалося, що українські політики повинні навчитися домовлятися. "Українці повинні вивчати свої історичні помилки, однією з яких є участь у згаданій битві козаків, які воювали як на польському, так і на російському боці",- наголосив на мітингу отаман Житомирського крайового козацького товариства "Поліська Січ" Анатолій Шевчук.

Меморіал створений коштом спонсорів. Споруда являє собою кількаметрову гранітну капличку, в середині якої - давній хрест, що зберігся з часів Чуднівської битви.

Документи про місце Чуднівської битви досліджував житомирський історик Іван Ярмошик, який розповів про хід досліджень на мітингу.

ДОВІДКА:

Чуднівська битва відбулася 27 вересня - 2 листопада 1660 року під час московсько-польської війни 1654-67 років. Московське військо капітулювало перед польським, тоді як союзники московитів козаки Юрія Хмельницького уклали нову угоду з Річчю Посполитою.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.