Спецпроект

На Житомирщині відкрито меморіал Чуднівській битві

9 серпня в урочищі Шабелянка біля Чуднова Житомирської області урочисто відкрито та освячено духовенством меморіал "Чуднівська битва" на честь загиблих у битві 1660 року.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у церемонії взяли голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський, голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук, представники районних рад та громадських організацій області, козацтво, духовенство, місцеві жителі та журналісти.

З нагоди відкриття меморіалу відбувся мітинг, під час якого його учасники згадали часи історичної давнини та провели паралель із сьогоденням.

Зокрема, наголошувалося, що українські політики повинні навчитися домовлятися. "Українці повинні вивчати свої історичні помилки, однією з яких є участь у згаданій битві козаків, які воювали як на польському, так і на російському боці",- наголосив на мітингу отаман Житомирського крайового козацького товариства "Поліська Січ" Анатолій Шевчук.

Меморіал створений коштом спонсорів. Споруда являє собою кількаметрову гранітну капличку, в середині якої - давній хрест, що зберігся з часів Чуднівської битви.

Документи про місце Чуднівської битви досліджував житомирський історик Іван Ярмошик, який розповів про хід досліджень на мітингу.

ДОВІДКА:

Чуднівська битва відбулася 27 вересня - 2 листопада 1660 року під час московсько-польської війни 1654-67 років. Московське військо капітулювало перед польським, тоді як союзники московитів козаки Юрія Хмельницького уклали нову угоду з Річчю Посполитою.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.