Спецпроект

На Житомирщині відкрито меморіал Чуднівській битві

9 серпня в урочищі Шабелянка біля Чуднова Житомирської області урочисто відкрито та освячено духовенством меморіал "Чуднівська битва" на честь загиблих у битві 1660 року.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у церемонії взяли голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський, голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук, представники районних рад та громадських організацій області, козацтво, духовенство, місцеві жителі та журналісти.

З нагоди відкриття меморіалу відбувся мітинг, під час якого його учасники згадали часи історичної давнини та провели паралель із сьогоденням.

Зокрема, наголошувалося, що українські політики повинні навчитися домовлятися. "Українці повинні вивчати свої історичні помилки, однією з яких є участь у згаданій битві козаків, які воювали як на польському, так і на російському боці",- наголосив на мітингу отаман Житомирського крайового козацького товариства "Поліська Січ" Анатолій Шевчук.

Меморіал створений коштом спонсорів. Споруда являє собою кількаметрову гранітну капличку, в середині якої - давній хрест, що зберігся з часів Чуднівської битви.

Документи про місце Чуднівської битви досліджував житомирський історик Іван Ярмошик, який розповів про хід досліджень на мітингу.

ДОВІДКА:

Чуднівська битва відбулася 27 вересня - 2 листопада 1660 року під час московсько-польської війни 1654-67 років. Московське військо капітулювало перед польським, тоді як союзники московитів козаки Юрія Хмельницького уклали нову угоду з Річчю Посполитою.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.