Спецпроект

У Сатанові буде пам'ятник воїнам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня о 12-00 в селищі Сатанів (Городоцький р-н Хмельницької обл.) біля мурів середньовічної міської брами відбудеться урочисте відкриття пам'ятного знака "В пам'ять усіх захисників Сатанова, які загинули на його стінах".

Про це ІП повідомила прес-служба Городоцької райдержадміністрації.

"У часи лихоліття, коли на Сатанів нападали татарські та турецькі орди, представники усіх трьох громад разом виходили на стіни міста, аби дати відсіч загарбникам, - йдеться в анонсі прес-служби. - Не було різниці, де українець, де поляк, де єврей. Усі билися за свою рідну землю та місто".  

Городоцька влада нагадує про події 1679 року, коли турецькі яничари, розлючені шаленим опором, вирізали близько 4-х тисяч городян, не роблячи різниці на етнічну та релігійну приналежність.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

За повідомленням РДА, метою встановлення пам'ятного знака є не лише вшанувати земляків і нагадати про героїчну звитягу предків, але й сприяти міжнаціональній злагоді в Україні.

На сьогодні це перший в Україні спільний пам'ятник українським, польським та єврейським воїнам XVI-XVIII ст.

Міська брама ранньомодерного Сатанова. Тут буде пам'ятний знак

В рамках церемонії відкриття представники різних конфесій (християнські священики та рабин) відправлять службу за загиблими оборонцями міста.

У червні сатанівські школярі впорядкували місцеве єврейське кладовище - унікальну пам'ятку XVI-XVIII сторіччя.

Минулого тижня повідомлялося, що унікальна сатанівська синагога - крім релігійної функції, вона була ще й частиною оборонних укріплень міста - перебуває на межі знищення.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.