Спецпроект

ЗНАЙДЕНО ОСТАНКИ ПОНАД 200 ЖЕРТВ УПА - ПОЛЬСЬКЕ РАДІО

Польські археологи повідомили, що під час ексгумаційних робіт на Волині знайшли останки понад 230 поляків, котрі загинули у серпні 1943 року від рук УПА.

Про це повідомляє "Галінфо" з посиланням на Польське радіо.

Як каже один з археологів Леон Попек, усі рештки були у неглибокій могилі:  "Як вдалося аж стільки людей вдалося помістити в такій малій могилі? Передусім тому, що це були малі діти. Ми знайшли останки понад сотні малих дітей - до 6 років і 50 дітей - до 12 років. Решта скелетів належала, ймовірно, їхнім матерям".

Леон Попек додав, що знайдено ще одне масове поховання у знищеному селі Воля Островецька: "Ми знайшли, як припускаємо, ще одну масову могилу. Зі спогадів свідків випливає, що тут поховано близько 250 осіб. З огляду на обмежений час, ми змушені відкласти праці на наступний етап ексгумації".

Перша ексгумація жертв волинського конфлікту між українцями і поляками відбулася 1992 року. Тоді археологи знайшли останки 320 осіб.

Останки двох поховань перенесуть у могилу, в якiй здiйснили перезахоронення 1992 року - на мiсцi давнього цвинтаря села Острiвцi. З iнiцiативи Ради охорони пам'ятi боротьби та мучеництва Польської республiки там буде споруджено пам'ятник.

Нагадаємо, що 30 серпня цього року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський збиралися одночасно відкрити два пам'ятники - убитим полякам в Острівцях і убитим Армією Крайовою українцям у селі Сагрині (Польща).

Польськi археологи з 26 липня продовжують дослiджувати поховання в селi Острiвцi, де в 1943 роцi, за даними польської Вікіпедії, загинула 521 людина. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі жінки і діти.

Тим часом Верховна Рада і польський Сейм готують спільний документ щодо українсько-польської трагедії - ухвалу про примирення. Її прийняття очікується восени.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року. 

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.