Спецпроект

ЗНАЙДЕНО ОСТАНКИ ПОНАД 200 ЖЕРТВ УПА - ПОЛЬСЬКЕ РАДІО

Польські археологи повідомили, що під час ексгумаційних робіт на Волині знайшли останки понад 230 поляків, котрі загинули у серпні 1943 року від рук УПА.

Про це повідомляє "Галінфо" з посиланням на Польське радіо.

Як каже один з археологів Леон Попек, усі рештки були у неглибокій могилі:  "Як вдалося аж стільки людей вдалося помістити в такій малій могилі? Передусім тому, що це були малі діти. Ми знайшли останки понад сотні малих дітей - до 6 років і 50 дітей - до 12 років. Решта скелетів належала, ймовірно, їхнім матерям".

Леон Попек додав, що знайдено ще одне масове поховання у знищеному селі Воля Островецька: "Ми знайшли, як припускаємо, ще одну масову могилу. Зі спогадів свідків випливає, що тут поховано близько 250 осіб. З огляду на обмежений час, ми змушені відкласти праці на наступний етап ексгумації".

Перша ексгумація жертв волинського конфлікту між українцями і поляками відбулася 1992 року. Тоді археологи знайшли останки 320 осіб.

Останки двох поховань перенесуть у могилу, в якiй здiйснили перезахоронення 1992 року - на мiсцi давнього цвинтаря села Острiвцi. З iнiцiативи Ради охорони пам'ятi боротьби та мучеництва Польської республiки там буде споруджено пам'ятник.

Нагадаємо, що 30 серпня цього року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський збиралися одночасно відкрити два пам'ятники - убитим полякам в Острівцях і убитим Армією Крайовою українцям у селі Сагрині (Польща).

Польськi археологи з 26 липня продовжують дослiджувати поховання в селi Острiвцi, де в 1943 роцi, за даними польської Вікіпедії, загинула 521 людина. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі жінки і діти.

Тим часом Верховна Рада і польський Сейм готують спільний документ щодо українсько-польської трагедії - ухвалу про примирення. Її прийняття очікується восени.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року. 

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія". 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.