Спецпроект

Розстріляні на перевалі могли бути прикордонниками Карпатської України

Останки розстріляних людей, знайдених археологами біля Верецького перевалу, могли належати бійцям прикордонного відділу Карпатської Січі на чолі зі Степаном Гинилевичем.

Про це "Історичній Правді" повідомив президент Середовища УГВР, працівник штабу Карпатської Січі (армії Карпатської України - ІП) в 1939 році Євген Стахів.

"Описані ІП останки знайденого чоловіка років 35-50 , з годинником і офіцерською портупеєю, напевно належать Степану Гинилевичу - коменданту охоронного відділу Січі на кордоні з Галичиною, - сказав Стахів. - Їхній відділ стояв на заваді польським диверсантам, які мали влаштовувати акції саботажу новопроголошеній державі".

1939: Проголошення незалежності Карпатської України (ВІДЕО)

За словами Стахіва, у 1939 році він їздив до відділу Гинилевича з інспекцією: "Вони тоді базувалися в селі Торунь (нині Межигірський район Закарпаття - ІП). Гинилевич, син священника з Перемишля, був моїм земляком і ми з ним спілкувалися.

Степан Гинилевич носив портупею і форму поручика Карпатської Січі, мав біля 40 років, тож цілком підходить під опис невідомого офіцера, знайденого у братській могилі у Воловецькому районі Закарпаття.

 Знайдені речі, які могли належати Гинилевичу

Стахів також припустив, що в тій же могилі може бути похований інший боєць прикордонного відділу Карпатської Січі Матій "Мацько" Гасин - брат майбутнього полковника УПА Олекси "Лицаря" Гасина.

Нагадаємо, що археологи комунального підприємства Львівської облради "Доля" (пошук поховань учасників визвольних змагань і жертв воєн та репресій) знайшли на Верецькому перевалі з закарпатського боку дві братські могили людей, розстріляних не раніше другої половини 1938 року. 

 Ще одна братська могила карпатських січовиків (ФОТО)

Свідчення місцевих мешканців і одяг та особисті речі похованих з величезною імовірністю свідчать, що вони були бійцями армії Карпатської України, розстріляними угорськими військами навесні 1939-го.

Євген Стахів - член ОУН з 1934 року, боєць Карпатської Січі, учасник похідних груп ОУН на Східну Україну, засновник націоналістичного підпілля на Дніпропетровщині і Донбасі, один із засновників Української Головної Визвольної Ради, прибічник демократичного крила ОУН, кавалер орденів "За заслуги" і Ярослава Мудрого.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.