Спецпроект

Ще одна братська могила бійців Карпатської України (ФОТО)

Цього разу вперше під час розкопок було знайдено кулю, що підтверджує версію про розстріл. Місцеві мешканці розповідають, що вода, яка стікала у річки, стала червоною від крові, а звірі розривали місця захоронення.

Із 4 по 6 серпня на Верецькому перевалі на території с. Лази Воловецького району Закарпатської області проводились ексгумаційні роботи січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 року польськими прикордонниками.

Роботи проводило спеціалізоване комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", яке вперше і виявило це місце можливого захоронення воїнів армії Карпатської України восени 2010 року.

За свідченням місцевих мешканців, захоплених у полон угорською армією січовиків на Верецькому перевалі було передано польським прикордонникам. Ті ж, усупереч усім міжнародним конвенціям щодо поводження із військовополоненими там же, у Карпатах, розстріляли їх.

1938: угорські війська займають Ужгород і Мукечево (ВІДЕО)

Близько 600 січовиків спочатку сконцентрували у казармі на перевалі. А потім, групами по 10-20 осіб виводили уздовж хребта та розстрілювали в різних місцях. Тіла скидувались зі схилу та прикопувались землею.

У подальшому доля цих могил була різною. Місцеві мешканці розповідають бувальщини, що за деякий час вода, яка стікала в річки, стала червоною від крові, а дикі звірі почали розривати місця захоронення. Після цього селяни організувались та закидували людські рештки землею.

Хрест, встановлений місцевими мешканцями у 1990-их на приблизному місці поховань 1939 року. Всі фото, якщо не підписано інкаше: Остап КОЗАК

У народній пам'яті збереглись перекази про деякі місця поховань. У 90-х роках ставились символічні хрести на вшанування пам'яті загиблих січовиків Карпатської України. Разом з тим про точні місця їх поховань залишались невідомими.

Свого часу ІП писала про ексгумацію рештків 10 січовиків в околиці сіл Жупани Сколівського р-ну Львівської області та Верб'яж Воловецького р-ну Закарпатської області.

Що знайшли у могилах бійців Карпатської України (ФОТО)

Цього разу археологи КП ЛОР "Доля" згідно з отриманою інформацією провели дослідження біля с. Лази Воловецького району.

Про те, що на схилі хребта є поховання, свідчили символічний хрест, встановлений місцевими мешканцями у 90-х роках та спогади старожилів. Старші люди розповідали, що приблизно на цьому місці у березні 1939 року "мазури" розстріляли молодих хлопців - січовиків Карпатської України.

 Глибина залягання останків складає 1-1,5 м від сучасної поверхні. Розміри могили: довжина - 3,5 м, - ширина 2 м.

Місце поховання виявлено на віддалі близько 50 м від пам'ятного знаку, на схилі гори, у напівзасипаному із часів Першої світової війни австрійському земляному капонірі.

1939: проголошення незалежності Карпатської України (ВІДЕО)

У результаті ексгумації виявлено 7 людських останків, які лежали у хаотичному положенні, були скинуті без жодного порядку, будь-як, перекриваючи одне одного.

 Археологи комунального підприємства "Доля" за роботою. Фото: zakarpattya.net.ua

Розташування остеологічних залишок свідчить, про те, що тіла скидалися на купу людьми, які здійснювали розстріл. Тіла скидувались на дно капоніру і злегка присипались.

Про факт розстрілу свідчить не тільки хаотичне розташування останків, але і вихідні кульові отвори на двох черепних коробках.

 Кульовий отвір на потилиці

Розташовані вони в потиличній частині, що свідчить про те, що загиблі були спочатку поранені, а потім дострілені пострілом у голову.

Серед кісток одного із скелетів знайдено деформовану кулю із рушниці. Очевидно, що вона застрягла в тілі після рикошету.

Раніше у могилах січовиків куль не знаходили - очевидно, вони пробивали розстрілюваних наскрізь

На одному з черепів добре видно незрослі шви тім'яних і лобової кісток, що свідчить про молодий вік загиблого (до 25 років).

На останках виявлено залишки шкіряного взуття як цивільного, так і військового зразка.

Дві пари військових черевик, ймовірно чехословацької армії, відрізняються тим, що мають куту цвяхами підошву і обкуті залізом підбори.

 Шкіряні вироби 1930-их збереглися краще за людські останки

Деякі черевики були обгорнуті зотлілою чорною вовняною тканиною. Ймовірно, це робилось для того, щоб зменшити слизькість взуття, події відбувались у березні, коли в горах лежить сніг.

Супровідний матеріал останків практично відсутній. Знайдено лише кілька металевих гудзиків, залишки олівця та зламаний пластмасовий гребінець. Цей факт може свідчити про те, що перед розстрілом січовиків обшукали та вилучили усі особисті речі.

Карпатська Україна та її армія у фотографіях американця (ФОТО)

Планується, що останки семи стрільців Карпатської України будуть урочисто перепоховані на меморіальному цвинтарі на Верецькому перевалі, де раніше знайшли свій спочинок десять українських героїв.

 Тут же, на Верецькому перевалі, розташовано пам'ятник "На честь переходу угорських племен через Карпати", що його так невдало намагалися підпалити нібито "свободівці" в лютому цього року

Наразі КП ЛОР "Доля" продовжує пошуки поховань розстріляних у березні 1939 року стрільців Карпатської України.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря