Спецпроект

Луцька міськрада назвала вулицю на честь Юлії Тимошенко

Луцька міська рада сьогодні перейменувала одразу 27 вулиць. Одну з них - на честь опозиційного політика Юлії Тимошенко.

Про це повідомляє ЗІК.

Перейменувати луцьку вулицю Лазо на Юлії Тимошенко запропонував представник депутатської групи "Місто майбутнього" Олександр Пиза.

У відповідь голова комісії із упорядкування назв вулиць, заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Григоренко зазначив, що відповідно до статуту територіальної громади Луцька вулиці можна називати тільки іменами померлих.

Але депутат із фракції партїї "Батьківщина" Андрій Осіпов нагадав, що міськрада хоче не увіковічнити пам’ять Тимошенко, а "підтримати політика, який перебуває під політичними репресіями".

Представник партії "За Україну", екс-мер Луцька Богдан Шиба додав, що в цій ситуації міськрада закон не порушує. Адже Статут – це документ внутрішнього розпорядку життя громади. "А зараз маємо надзвичайну ситуацію, і цей крок буде виявом політичної позиції", - заявив Шиба.

2001: Перший арешт Юлії Тимошенко (ВІДЕО)

"За" перейменування вулиці Лазо на вулицю Тимошенко з другого разу проголосували 26 депутатів - мінімально потрібна для прийняття рішення Луцької міськради кількість голосів.

Після цього за перейменування луцьких вулиць проголосували ще раз "списком" - за було 28 депутатів.

Перелік вулиць, які змінили назву:

  • вул. Лазо – вул. Юлії Тимошенко
  • вул. Бабушкіна – вул. Шпитальна
  • вул. Горького – вул. П’ятницька гірка
  • вул. Доватора – вул. Християнська
  • вул. Кірова – вул. Петра Болбочана
  • вул. Колгоспна – вул. Садова
  • пров. Колгоспний – пров. Садовий
  • вул. Котовського – вул. Холодноярська
  • вул. Краснодонців – вул. Князів Острозьких
  • вул. Куйбишева – вул. Олексія Шума
  • вул. Невського – вул. Цукрова
  • вул. Олега Кошового – вул. Балка
  • вул. Орджонікідзе – вул. Митрополита Андрея Шептицького
  • вул. Пролетарська – вул. Рогова
  • вул. Радгоспна – вул. Григорія Гуляницького
  • вул. Свердлова – вул. Покальчуків
  • вул. Тухачевського – вул. Андрія Марцинюка
  • вул. Тюленіна – вул. Петра Могили
  • вул. Уляни Громової – вул. Йосафата Кунцевича
  • вул. Фрунзе – вул. Степана Кривенького
  • вул. Щорса – вул. Олександра Богачука
  • вул. Чкалова – вул. Івана Кожедуба
  • вул. Баумана – вул. Петра Маха
  • вул. Пархоменко – вул. Яблунева
  • вул. Радіщева – вул. Срібна
  • вул. Земнухова – вул. Князів Ружинських
  • вул. Панфілова – вул. Архітектора Метельницького

Загалом роботи, пов’язані з перейменуванням, обійдуться луцькому бюджету у 84 тисячі гривень. Сергій Григоренко пропонує, щоб рішення про перейменування вулиць набрало чинності від 1 лютого наступного року.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригинець заявив, що в Києві перейменують майже 200 вулиць - зокрема, вулиця Мате Залки на Оболоні стане вулицею Романа Шухевича.

Тим часом Харківська міська топонімічна комісія, очолювана мером міста Геннадієм Кернесом, відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь більшовицьких діячів.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.