Спецпроект

Луцька міськрада назвала вулицю на честь Юлії Тимошенко

Луцька міська рада сьогодні перейменувала одразу 27 вулиць. Одну з них - на честь опозиційного політика Юлії Тимошенко.

Про це повідомляє ЗІК.

Перейменувати луцьку вулицю Лазо на Юлії Тимошенко запропонував представник депутатської групи "Місто майбутнього" Олександр Пиза.

У відповідь голова комісії із упорядкування назв вулиць, заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Григоренко зазначив, що відповідно до статуту територіальної громади Луцька вулиці можна називати тільки іменами померлих.

Але депутат із фракції партїї "Батьківщина" Андрій Осіпов нагадав, що міськрада хоче не увіковічнити пам’ять Тимошенко, а "підтримати політика, який перебуває під політичними репресіями".

Представник партії "За Україну", екс-мер Луцька Богдан Шиба додав, що в цій ситуації міськрада закон не порушує. Адже Статут – це документ внутрішнього розпорядку життя громади. "А зараз маємо надзвичайну ситуацію, і цей крок буде виявом політичної позиції", - заявив Шиба.

2001: Перший арешт Юлії Тимошенко (ВІДЕО)

"За" перейменування вулиці Лазо на вулицю Тимошенко з другого разу проголосували 26 депутатів - мінімально потрібна для прийняття рішення Луцької міськради кількість голосів.

Після цього за перейменування луцьких вулиць проголосували ще раз "списком" - за було 28 депутатів.

Перелік вулиць, які змінили назву:

  • вул. Лазо – вул. Юлії Тимошенко
  • вул. Бабушкіна – вул. Шпитальна
  • вул. Горького – вул. П’ятницька гірка
  • вул. Доватора – вул. Християнська
  • вул. Кірова – вул. Петра Болбочана
  • вул. Колгоспна – вул. Садова
  • пров. Колгоспний – пров. Садовий
  • вул. Котовського – вул. Холодноярська
  • вул. Краснодонців – вул. Князів Острозьких
  • вул. Куйбишева – вул. Олексія Шума
  • вул. Невського – вул. Цукрова
  • вул. Олега Кошового – вул. Балка
  • вул. Орджонікідзе – вул. Митрополита Андрея Шептицького
  • вул. Пролетарська – вул. Рогова
  • вул. Радгоспна – вул. Григорія Гуляницького
  • вул. Свердлова – вул. Покальчуків
  • вул. Тухачевського – вул. Андрія Марцинюка
  • вул. Тюленіна – вул. Петра Могили
  • вул. Уляни Громової – вул. Йосафата Кунцевича
  • вул. Фрунзе – вул. Степана Кривенького
  • вул. Щорса – вул. Олександра Богачука
  • вул. Чкалова – вул. Івана Кожедуба
  • вул. Баумана – вул. Петра Маха
  • вул. Пархоменко – вул. Яблунева
  • вул. Радіщева – вул. Срібна
  • вул. Земнухова – вул. Князів Ружинських
  • вул. Панфілова – вул. Архітектора Метельницького

Загалом роботи, пов’язані з перейменуванням, обійдуться луцькому бюджету у 84 тисячі гривень. Сергій Григоренко пропонує, щоб рішення про перейменування вулиць набрало чинності від 1 лютого наступного року.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригинець заявив, що в Києві перейменують майже 200 вулиць - зокрема, вулиця Мате Залки на Оболоні стане вулицею Романа Шухевича.

Тим часом Харківська міська топонімічна комісія, очолювана мером міста Геннадієм Кернесом, відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь більшовицьких діячів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.