Спецпроект

В українській Вікіпедії оголошено Місяць Харківщини

З 22 серпня по 18 вересня 2011 р. в українській Вікіпедії проводитиметься "Тематичний місяць Харківщини" з метою покращення вже існуючих та написання нових енциклопедичних статей, присвячених цьому регіону.

Про це "Історичній Правді" повідомили в редакції української Вікіпедії.

Йдеться про статті, присвячені видатним уродженцям і діячам, життя яких пов'язане з Харківщиною, географію та історію міст і сіл, промислові підприємства регіону, засоби масової інформації, спортивні клуби, освітні заклади, культурні та історичні пам'ятки Харківщини тощо.

Місяць проводиться за ініціативою активних вікіпедистів-харків'ян та громадської організації "Вікімедіа Україна".

"Взяти участь у тематичному місяці можуть всі охочі, - наголошують вікіпедисти, - оскільки головною засадою Вікіпедії є те, що редагувати може кожен!"

Для цього необхідно лише увійти до української Вікіпедії, зайти на існуючу статтю, знайти кнопку [ред.], і дописати додаткову інформацію про певну особу чи об'єкт, додавши при цьому посилання на джерела, з яких взята ця інформація.

Якщо Ви збираєтесь написати нову статтю, перевірте її наявність через пошук у Вікіпедії, і після цього сміливо пишіть.

Якщо у Вас є труднощі із редагуванням та написанням статей, ознайомтесь з інформацією, поданою у довідковому розділі, або зверніться до більш досвідчених користувачів, які мають позначку "Готовий допомогти новачкам".

Поповнимо розділ про Харківщину в українській Вікіпедії разом!

Українська Вікіпедія містить більше 300 тисяч статей і є найбільшою україномовною енциклопедією і найбільшим колективним твором в Україні. Щоденно в українській Вікіпедії переглядається більше мільйона сторінок.

Українська Вікіпедія посідає 15-те місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, які пишуться більш ніж 280 мовами світу. Сайт УкрВікі займає дев'яте місце в Україні за відвідуваністю.

Наразі українська Вікіпедія скорочує розрив з норвезькою Вікіпедію, яка випереджає нашу лише на близько 1 тис. статей. Є нагода вивести УкрВікі на 14-те місце за кількістю статей серед усіх мовних розділів Вікіпедії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.