Спецпроект

Ющенко попросив ВС повернути Бандері і Шухевичу звання Героя

Ющенко просить Верховний Суд переглянути рішення Вищого адмінсуду щодо присвоєння Степану Бандері та Роману Шухевичу звання Героя України.

Про це повідомив адвокат екс-президента В'ячеслав Мартинюк.

"Ми просимо скасувати рішення Вищого адміністративного суду України. Ми хочемо скасування рішення у справі Шухевича і Бандери та направлення справи на новий розгляд", - повідомив адвокат.

Він зазначив, що згідно із законодавством скарга подається до Верховного Суду через сам ВАСУ, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Зараз за процедурою ВАСУ має ухвалити рішення про те, чи направляти заяву до Верховного Суду, який скасовує рішення і направляє на новий розгляд", - пояснив він.

Нагадаємо, Вищий адміністративний суд залишив у силі рішення судів нижчих інстанцій про визнання незаконним указів глави держави щодо присвоєння Степану Бандері та Роману Шухевичу звання Героя України.

У своєму рішенні ВАСУ зазначив, що цей вердикт може переглянути Верховний Суд України в порядку, встановленому законодавством.

Як відомо, у жовтнi 2007 року Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України (посмертно).

Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року.

2 квiтня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, "оскiльки вiн не був громадянином незалежної України".

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.