Спецпроект

Музей історії Києва виселяють ще й із "будиночку Петра"

Музей історії Києва намагаються виселити із орендованого приміщення по вул. Костянтинівська 6/8 - "Будинку Петра".

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За його словами, зараз троє співробітників музею зачинилися в приміщенні з метою недопущення виселення Музею та збереження фондів закладу культури.

"В "будиночку Петра" знаходяться унікальні експонати Музею історії Києва, які не можна перевозити, поки музею не буде надане єдине приміщення", - наголосив Бригинець. - Поспішне перевезення фондів музею загрожує руйнації унікальної колекції. Особливо це стосується відреставрованої деревини, скла, фрескового розпису, металевих виробів, керамічних форм. Такі дії будуть безвідповідальними стосовно унікальних колекцій матеріалів Києва V-XVIII ст.ст."

Вчора комісія Київради з питань культури та туризму звернулась до голови КМДА О.Попова з проханням надати доручення відповідним службам не виселяти Музей історії Києва з "Будинку Петра" та позитивно вирішити питання щодо продовження терміну оренди музеєм цього приміщення до надання йому постійної відповідної будівлі.

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.