Спецпроект

ВР розгляне ініціативи Петра Ющенка про вшанування дружини Генріха IV

Також планується розглянути проект постанови про надання УГКЦ статусу репресованої церкви.

Сьогодні Верховна Рада України на пленарному засіданні 9-ї сесії шостого скликання планує розглянути низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє УНІАН.

Зокрема, ВР планує розглянути проект постанови про надання Українській Греко-Католицькій Церкві статусу репресованої церкви. Проект внесений народним депутатом Василем Деревляним.

Також планується розглянути проект постанови про забезпечення дотримання пам`ятко-охоронного законодавства України (щодо недопущення будівельних робіт на території пам`ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви"). Проект внесений народним депутатом Ярославом Джоджиком.

Планується розглянути проект постанови про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV, проект постанови про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм, проект постанови про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру.

Окрім того, згідно з порядком денним засідання, буде розглянуто проект постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського, проект постанови про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця, а також проект постанови про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.

Останні кілька постанов ще в червні 2011 року вніс народний депутат Петро Ющенко.

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.