Спецпроект

ВР розгляне ініціативи Петра Ющенка про вшанування дружини Генріха IV

Також планується розглянути проект постанови про надання УГКЦ статусу репресованої церкви.

Сьогодні Верховна Рада України на пленарному засіданні 9-ї сесії шостого скликання планує розглянути низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє УНІАН.

Зокрема, ВР планує розглянути проект постанови про надання Українській Греко-Католицькій Церкві статусу репресованої церкви. Проект внесений народним депутатом Василем Деревляним.

Також планується розглянути проект постанови про забезпечення дотримання пам`ятко-охоронного законодавства України (щодо недопущення будівельних робіт на території пам`ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви"). Проект внесений народним депутатом Ярославом Джоджиком.

Планується розглянути проект постанови про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV, проект постанови про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм, проект постанови про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру.

Окрім того, згідно з порядком денним засідання, буде розглянуто проект постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського, проект постанови про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця, а також проект постанови про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.

Останні кілька постанов ще в червні 2011 року вніс народний депутат Петро Ющенко.

Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.