Спецпроект

ВР розгляне ініціативи Петра Ющенка про вшанування дружини Генріха IV

Також планується розглянути проект постанови про надання УГКЦ статусу репресованої церкви.

Сьогодні Верховна Рада України на пленарному засіданні 9-ї сесії шостого скликання планує розглянути низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє УНІАН.

Зокрема, ВР планує розглянути проект постанови про надання Українській Греко-Католицькій Церкві статусу репресованої церкви. Проект внесений народним депутатом Василем Деревляним.

Також планується розглянути проект постанови про забезпечення дотримання пам`ятко-охоронного законодавства України (щодо недопущення будівельних робіт на території пам`ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви"). Проект внесений народним депутатом Ярославом Джоджиком.

Планується розглянути проект постанови про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV, проект постанови про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм, проект постанови про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру.

Окрім того, згідно з порядком денним засідання, буде розглянуто проект постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського, проект постанови про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця, а також проект постанови про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.

Останні кілька постанов ще в червні 2011 року вніс народний депутат Петро Ющенко.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".