На "Театральній" треба створювати не Музей Києва, а Музей Корупції

Тепер всі забудовники будуть порушувати закон, будувати без дозволів і де завгодно, бо в КМДА завжди готові піти назустріч порушникам, вважають учасники круглого столу "Музей історії Києва: минуле, майбутнє, сьогодення".

До такої точки зору вони прийшли, обговорюючи заяву голови КМДА Олександра Попова щодо розміщення музею у скандально відомому недобудованому торгівельному комплексі біля метро "Театральна".

Про це повідомила прес-служба депутата Київради, голови комісії Київради питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Відповідно до рішення комісії, ініційованої Миколою Азаровим, інвестор мав витратити десятки мільйонів гривень на те, щоб знести будівлю, облаштувати територію і відновити сквер, - нагадав Бригинець. - Але київська влада запропонувала інший варіант - забудовник віддає будівлю місту і проголошується меценатом. Таким чином, руйнуючи історичний простір і завдаючи шкоди київській громаді, влада економить гроші забудовнику".

Учасники круглого столу вважають, що це нонсенс, коли на незаконно виділеній земельній ділянці знищили сквер, руйнують пам′ятки архітектури - театр і будинок за новобудовою, новобудова загрожує руйнації метро, стосовно чого існують експертні висновки, а будівництво триває.

"У всьому світі за руйнування пам'яток передбачена кримінальна відповідальність, а у нас дають статус мецената. З яких пір скупка і перепродаж краденого називається меценатством?", - обурена координатор громадської ініціативи "Кияни проти руйнації Києва" Ірина Нікіфорова.

Нікіфорова іронічно додала, що якщо вже в будинку на "Театральній" і створювати музей, то тільки Музей корупції.

Голова комісії з питань культури нагадав, що доки Попов публічно заявляв про необхідність знесення будівлі на вул. Б. Хмельницького, 7, паралельно проводилися переговори, внаслідок яких забудовник прийняв рішення продати приміщення і земельну ділянку двом меценатам (один з яких є власником будівництва).

"Меценати", в свою чергу, заявили про рішення подарувати цю будівлю киянам для розміщення в ньому експозиції Музею історії Києва.

Крім того, Попов повідомив, що була проведена додаткова експертиза щодо впливу цього будинку на ґрунт, метро і прилеглі будинки, яка показала, що споруда не несе жодних загроз, хоча експертиза (як і комісія Азарова, що була проведена раніше, визнала цю споруду потенційно високонебезпечною).

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.