Багатостраждальний Музей історії Києва знову виселяють

Археологічний відділ Музею історії Києва знову виселяють з Будиночка Петра.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на завідувача відділом Музею історії Києва Віталія Ковалинського.

За його словами, сьогодні, 13 вересня, о 9:00 до будиночка Петра I (по вул. Костянтинівській, 6/9), в якому розташовується археологічний відділ Музею історії Києва, під'їхала машина з вантажниками і почалося примусове виселення музею.

"Управління Культури з незрозумілих для нас причин і, незважаючи на наші протести, видало наказ про негайне виселення археологічних фондів у кількості 120 одиниць - тобто, абсолютно крихких речей - в інший часовий непристосоване приміщення, - наголосив Ковалинський. - Чому вони так зробили - не знаю. Зараз Будиночок Петра знаходиться у веденні не Управління культури, а Управління охорони пам'яток. Але чомусь наказ цей віддала пані Зоріна (Світлана Зоріна, голова Головного управління культури і мистецтв КМДА)".

За його словами, поки що вивезли кілька стелажів. При цьому про переїзд працівники попереджені не були.

Виселяють археологічний відділ на 4-й поверх Українського дому, де вже 8 років складовані інші фонди Музею Києва.

"Справа в тому, що археологічні фонди - це зовсім інше, з ними потрібно дуже акуратно поводитися, і при будь-якому переміщенні вони псуються і руйнуються, - пояснив заввідділом. - Звичайно, коли-небудь їх потрібно було б перевозити, але відразу в постійне приміщення. А постійне приміщення, яке пропонує нам Олександр Попов на "Театральній", абсолютно не підходить за всіма параметрами".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.