ТАБАЧНИК ВВАЖАЄ, ЩО "МАЛОРОСІЯ" - НІЖНА НАЗВА УКРАЇНИ

Міністр освіти Дмитро Табачник не вважає слово "Малоросія" приниженням для України - навпаки, наполягає на його пестливому значенні.

Про це він розповів в інтерв'ю православному журналу "Фома".

"У всіх слов'янських мовах є аналог, який демонструє, що слово "мала" у цьому випадку не є приниженням. Поляки саме так називають серце своєї країни, звідки пішла їхня державність - Малопольська", - переконує Табачник.

Малороси, які створили Імперію. Трилогія

Міністр зазначив, що навіть центральна вулиця Праги в основній та найдавнішій частині міста має назву "Мала країна".

"З самого початку в слові "Малоросія" - ніжність та шанування до батьківщини історичної Русі, її найдавнішому, початковому центру. В тому, як намагаються сьогодні спотворити цю позицію, видаючи Україну за щось принижене та незначне в очах Російського світу", - зазначив міністр.

Генконсул РФ у Львові плутає "руське" і "російське"

На уточнююче питання що Табачник розуміє під словосполученням "Русский мир", міністр відповів так:

"Руський мир - цілком природне поняття, що ніяк не суперечить політичній незалежності її складових частин. ... Завдяки тому, що Україна є частиною "Русского мира", ми отримали можливість долучитися до величезного світу загальноросійської літератури, світу найвеличніших інтелектуальних глибин", - сказав Табачник.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.