На вихідних відбудеться автопробіг на Волинь місцями УПА

17-18 вересня громадське об'єднання "Українська альтернатива" проводить автопробіг на Волинь місцями слави УПА.

Ця акція - продовження низки подібних заходів у Холодному Яру, Крутах, Запоріжжі, повідомляють організатори.

"Без порожніх гасел і політичних прапорів вшануємо пам'ять героїв, - йдеться у заяві "Української альтернативи". - Вшануємо пам'ять учасників Колківської республіки. Почуємо цікаві оповіді від учасника Колківської республіки, політв'язня сталінських концтаборів, учасником Норильського повстання в ГУЛАГу мешканця Колок Петра Мосійчука.

Пройдемось мурами знаменитого Луцького замку, що вистоював навіть проти монголо-татарської навали. Відвідаєм памятний знак символічну могилу Героям Крут у Луцьку.

Відвідаємо легендарний Загорівський монастир, де у XVII ст. творив славетний іконописець Йов Кондзелевич. Встановимо хрест на місці біля монастиря, де колись вшановували пам'ять розстріляних НКВС у Луцькій тюрмі мешканців навколишніх сіл і встановимо камінь із пам'ятним написом.

УПА проти нацистів. Бій у Загорівському монастирі

Почуємо цікаві оповіді від заслуженого журналіста України, сина політрепресованих, письменника, автора книжки „Бій під стінами храму" про бій у Новому Загорові Петра Боярчука.

До меморіальних місць покладемо квіти - не забудьте букети!"

"Маршрути поколінь: героїчними стежками УПА на Волині"

 

 Що, де коли - організаційні деталі у м. Києві та м. Луцьку

Автопробіг розрахований на два дні - 17-18 вересня (субота і неділя).

17.09.11 - 06:30 - в. м. Києві - збір Київської колони та учасників із інших міст на проспекті Перемоги на виїзді з м. Києва поряд з автовокзалом АС Дачна.
07:00 - Рушаємо на Волинь.
15:00 - Зустріч усіх учасників автопробігу на траcі Київ-Луцьк в с. Піддубці біля вказівника "направо Ківерці".
Поїздка в Колки.
Ночівля - у м. Луцьк.
18.09.11 - поїздка в Новий Загорів.
18.09.11, 16:30 - виїзд до Києва.

За подією можна спостерігати на спеціальній сторінці події Фейсбуку.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.