Європейський суд заборонив радянську символіку

Європейський суд юстиції заборонив реєструвати як товарний знак радянський герб, на якому зображено земну кулю, п'ятикутну зірку, а також серп і молот - аргументуючи заборону тим, що символи СРСР можуть образити угорців, естонців, чехів та інших.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний прес-реліз суду.

Відмову в реєстрації суд пояснив тим, що радянський герб "суперечить громадській політиці і загальноприйнятим нормам моралі". 

За законами Євросоюзу торгова марка не може бути зареєстрована, якщо вона розцінюється як така, що суперечить етичним нормам хоча б в одній країні - члені ЄС. Суд послався на те, що, зокрема, в Угорщині радянські символи - серп і молот, а також п'ятикутна зірка - вважаються "символом деспотизму".

Запит на реєстрацію знака в Євросоюзі подала в 2006 році багатопрофільна компанія Couture Tech. Проте агенція OHIM, яке займається реєстрацією всіх торгових марок на території ЄС, відмовилася реєструвати радянський герб, заявивши, що він може образити жителів Угорщини, Чехії, Естонії та інших країн Східної Європи. 

Компанія спробувала оскаржити рішення агенції в суді, але отримала повторну відмову.

На сайті Trademarkia зазначено, що Couture Tech зареєструвала торгову марку з радянським гербом у США в 2007 році. Іншим торговельним знаком компанії є бренд Denis Simachev.

У травні 2011 року парламент Грузії заборонив радянську і нацистську символіку.

У квітні 2011 року використовувати радянську і нацистську символіку на масових акціях заборонила Львівська міськрада.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.