Європейський суд заборонив радянську символіку

Європейський суд юстиції заборонив реєструвати як товарний знак радянський герб, на якому зображено земну кулю, п'ятикутну зірку, а також серп і молот - аргументуючи заборону тим, що символи СРСР можуть образити угорців, естонців, чехів та інших.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний прес-реліз суду.

Відмову в реєстрації суд пояснив тим, що радянський герб "суперечить громадській політиці і загальноприйнятим нормам моралі". 

За законами Євросоюзу торгова марка не може бути зареєстрована, якщо вона розцінюється як така, що суперечить етичним нормам хоча б в одній країні - члені ЄС. Суд послався на те, що, зокрема, в Угорщині радянські символи - серп і молот, а також п'ятикутна зірка - вважаються "символом деспотизму".

Запит на реєстрацію знака в Євросоюзі подала в 2006 році багатопрофільна компанія Couture Tech. Проте агенція OHIM, яке займається реєстрацією всіх торгових марок на території ЄС, відмовилася реєструвати радянський герб, заявивши, що він може образити жителів Угорщини, Чехії, Естонії та інших країн Східної Європи. 

Компанія спробувала оскаржити рішення агенції в суді, але отримала повторну відмову.

На сайті Trademarkia зазначено, що Couture Tech зареєструвала торгову марку з радянським гербом у США в 2007 році. Іншим торговельним знаком компанії є бренд Denis Simachev.

У травні 2011 року парламент Грузії заборонив радянську і нацистську символіку.

У квітні 2011 року використовувати радянську і нацистську символіку на масових акціях заборонила Львівська міськрада.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.