Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" важливий для демократії — дипломат

Висвітлення злочинів тоталітаризму, зокрема діяльність Національного музею "Тюрма на Лонцького", має важливе значення для подолання тоталітарного минулого України.

Про це заявив радник посольство Канади в Україні Грегорі Лемермейер, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лемермейер відвідав Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", де ознайомився з експозицією музею та поспілкувався з директором Русланом Забілим і членом наглядової ради Володимиром В'ятровичем.

Грегорі Лемермейєр наголосив на великому значенні висвітлення злочинів тоталітаризму для становлення демократії в Україні.

Дипломат зацікавився музеєм, адже Канада слідкує за демократичними процесами в Україні загалом, і за розвитком Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" зокрема.

Лемермейєр висловив інтерес до стану справ із кримінальним переслідуванням істориків, які досліджують визвольний антитоталітарний рух, тиском на Руслана Забілого і працівників музею. Радника посольства Канади також цікавили перспективи передачі "Тюрми на Лонцького" зі сфери відання СБУ.

Представник Посольства Канади з інтересом розпитував про Костя Цьмоця, із родини якого походить дружина пана Лемермейєра. Цмоць - обласний референт Служби безпеки ОУН Дрогобиччини, який у 1942 році, під час німецької окупації, визволив із в'язниці на Лонцького провідних членів українського підпілля Ярослава Старуха та Дмитра Грицая.

Руслан Забілий, директор музею, зазначив: "Тюрма на Лонцького" є символом пам'яті тисяч родин про їх близьких, котрі стали жертвами злочинних політичних режимів, і ця пам'ять зосереджена не лише в Західній Україні, навіть не тільки в Україні, але й по всьому світу. Музей відвідують тисячі людей, і серед них багато іноземців, які завдяки "Тюрмі на Лонцького" по-новому дивляться на світову історію".

Нагадаємо, що в жовтні минулого року Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, який зазначив, що добре поінформований про тиск на історика Руслана Забілого та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова у музей "Тюрма на Лонцького".

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.